Олександр Парчевський (; нар. 5 червня 1884, Вільно -?) — польсько-литовський архітектор та інженер, співробітник і компаньйон Вацлава Міхневича.
Біографія Уродженець Вільно, у 1904—1910 роках здобув архітектурну освіту у Ризькому політехнічному інституті (нині Ризький технічний університет). Завершив освіту в Краківській Академії мистецтв (1906).
Проектував будівлі колонії на Расу (1911) і дитячого притулку. Автор проекту будівлі Благодійного товариства на Віленської вулиці в стилі неокласицизму з елементами неоренесансних архітектурних форм — так званий «будинок з левами» — будівля з залою і торговельними приміщеннями (1911). Вікна головного фасаду двоповерхової будівлі обрамляють напівколони та архівольти. У центрі височіє фронтон з трьома скульптурами, що зображають крилатих левів — грифонів. Деякий час саме в цій будівлі працювало приватне будівельно-архітектурне бюро Вацлава Міхневича та Олександра Парчевського «» (1912-1914, розміщувалося пізніше на Лукішках, нині )Vilnius 1900—2005. Naujosios architektūros gidas. A guide to modern architecture. Vilnius: Viešoji įstaiga «Architektūros fondas», 2005. ISBN 9955-9812-0-2. A4.. Під час Другої світової війни будівля згоріла і згодом була відновлена. У ній розміщувалося товариство «Знання» («»), аптека, туристичний інформаційний центр (нині Vilniaus g. 22).
Спільно з Вацлавом Міхневичем створив проект Театру на Погулянці (1912-1913), нині Російський драматичний театр Литви (вулиця Йоно Басанавічяуса, ).
Примітки
Література
Encyklopedia Ziemi Wileńskiej. Tom I: Wileński słownik biograficzny. Redakcja Henryk Dubowik, Leszek Malinowski. Bydgoszcz: Towarzystwo Miłosników Wilna i Ziemi Wileńskiej, 2002. ISSN 1230-9915. ISBN 83-87865-28-1 . S. 275. Lietuvos architektai. Vilnius: Vilniaus dailės akademijos leidykla, 2002. ISBN 9986-571-83-9 . P. 459.