Олена Володимирівна Болдирєва (нар. , , РРФСР, СРСР) — російська вчена, хімік, фахівець в галузях хімії твердого тіла, фізики та хімії речовин і матеріалів у екстремальних умовах високих тисків і низьких температур, фотокристалографії, фізичної фармації. Доктор хімічних наук, професор.
Іноземна член Словенської академії наук і мистецтв (від 2017 року) . Почесна доктор Единбурзького університету (від 2017 року). Член Європейської академії наук (від 2018 року). Лауреат премії Європейського товариства прикладної фізичної хімії (2007).
Життєпис 1977 року закінчила в Новосибірську з золотою медаллю. 1982 року закінчила Новосибірський державний університет зі спеціалізацією з хімії твердого тіла (кафедра фізичної хімії). Від 1980 до 2018 року працювала в , де пройшла шлях від стажистки-дослідниці до головної наукової співробітниці, якою вона була від 2010 року. Від 2018 року — провідна наукова співробітниця Лабораторії перспективних методів синхротронних досліджень . Також від 1982 року викладає в альма-матер — з 2003 року є професоркою, а з 2004 року — керує кафедрою хімії твердого тіла. 1988 року захистила кандидатську дисертацію, а у 2000 році — докторську. Протягом 1995—1998 років була стипендіаткою фонду імені Александра фон Гумбольдта. У 2012—2013 роках входила до . Член Німецького кристалографічного товариства та ін. Від 2008 до 2014 року була членом Виконкому Міжнародного союзу кристалографії. Під керівництвом О. В. Болдирєвої підготовлено 11 кандидатів наук. Переклала російською мовою монографію Жан-Марі Лена «Супрамолекулярна хімія» (Новосибірськ: «Наука», 1999).
Публікації О. В. Болдирєва — авторка 7 монографій та понад 300 рецензованих статей. Монографії:
Примітки
Посилання Кафедра хімії твердого тіла НДУ & CV Хімія високого тиску. Олена Болдирєва @ Еврика!