Антикомуністична добровольча міліція () — місцеві допоміжні мілітаризовані з'єднання, що складалися з четників та словенських антипартизанських угруповань в окупованих Італією районах Югославії. Цю назву застосовували також по відношенню до аналогічних словенських допоміжних з'єднань, розташованих в анексованих Італією частинах Словенії, та чорногорських з'єднань у Чорногорії. Мала яскраве католицьке та фашистське забарвлення.
Історія Антикомуністична добровольча міліція формально була створена після укладення 19 червня 1942 італо-хорватської угоди, підписаної Маріо Роаттою і Анте Павеличем. 23 червня 1942 за допомогою лідера четників італійці сформували перші бойові одиниці Антикомуністичної добровольчої міліції задля знищення комунізму. У 1942—43 переважна більшість четників в окупованій Італією території Югославії приєдналася до лав італійських допоміжних загонів міліції та була укомплектована італійцями. Згідно з генералом Джакомо Зануссі, всього в допоміжній міліції перебувало 19-20 тис. четників, озброєних 30 тис. гвинтівок, 500 кулеметами, 100 мортирами, 15 гарматами, мали 250 тис. ручних гранат, 7 млн снарядів; також вони мали 7-8 тис. пар взуття.
Починаючи з 1941 загони міліції під командуванням італійських військових діяли в Чорногорії, Боснії і Герцеговині та Лиці; з 1942 — також у Далмації. Саме в останній допоміжні воєнізовані одиниці отримали назву Антикомуністичні добровольчі угруповання, яка стала основною, а згодом — після реорганізації у червні 1942 — і офіційною. З середини 1942 бойові угруповання четників були легалізовані італійським командуванням у Незалежній Державі Хорватія. Ще в червні 1942 близько 4,5 тис. четників діяло на території Чорногорії, а вже 28 лютого 1943 більше 20,5 тис. четників діяло в Незалежній Державі Хорватія.
6 серпня 1942 вже існуючі місцеві допоміжні військові формування чисельністю 7 тис. чоловік на підконтрольній Італії частині Словенії — Добровольча антикомуністична міліція () та Легіон смерті (; ) — отримали спільну назву Антикомуністична добровольча міліція, хоча обидві вони зберігали власні специфічні характеристики.
За планами, антикомуністична добровольча міліція мала бути організована в єдину Словенську Національну Армію (), однак цим планам не вдалося здійснитися. Після капітуляції Італії у серпні 1943 угруповання було частково знищене прокомуністичними партизанами. Учасники формування, що залишилися в живих, перебралися до територій, окупованих Третім Рейхом.
Бойові одиниці + Бойові одиниці Антикомуністичної добровольчої міліції (28 лютого 1943) Одиниця Православні Католики Мусульмани Загалом Одиниці Дивізіони 5-й армійський корпус 4,313 4,313 20 Ломбардія 2, Рe 18 6-й армійський корпус 8,385 511 780 9,676 22 Марше 6, Мессіна 2, Мурге 14 17-й армійський корпус 7,816 321 8,137 21 Сасарі 17, Бергамо 4 Загалом (окуповані території) 20,514 832 780 22,126 Словенія (11-й армійський корпус) 5,145 40 Ізонцо, Альпійські мисливці, прикордонні війська Далмація (18-й армійський корпус) 882 13 Котор (6-й армійський корпус) 1,474 3 Загалом (анексовані території) 7,501 Загалом 29,627
Серед нерегулярних італійських збройних формувань (банд), які також підтримувались італійським військовим командуванням та цивільною адміністрацією, а також регулярних банд найчисельнішими та найзначущими були православні формування під головуванням — православного священника й відомого політичного діяча міжвоєнного періоду — та мусульманський прочетниківський батальйон під керівництвом лікаря з Мостара . Протягом 1942 батальйон активно діяв на стороні італійських військ, допоки не був знищений під час бойових дій. Хорватські та італійські формування були об'єднані в єдиний батальйон, який отримав назву Задар.
Примітки
Джерела Bosworth, R. J. B. (2009). The Oxford Handbook of Fascism. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-929131-4 Rodogno, Davide (2006). Fascism's European Empire: Italian Occupation during the Second World War. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-84515-7 Tomasevich, Jozo (1975). War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: The Chetniks. Stanford: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-0857-9 Vucinich, Wayne S. (September 1974). "Yugoslav Resistance in the Second World War: The Continued Debate". Reviews in European History. 1 (2)
en:Anti-Communist Volunteer Militia fr:Milice volontaire anticommuniste hr:Dobrovoljačka antikomunistička milicija it:Milizia Volontaria Anti Comunista mk:Доброволна антикомунистичка милиција nl:Milizia volontaria anticomunista pl:Ochotnicza Milicja Antykomunistyczna sl:Milizia volontaria anticomunista sr:Добровољачка антикомунистичка милиција sh:Dobrovoljačka antikomunistička milicija