Іва́н Єфре́мович Грице́нко (близько — , Ізмаїл) — український і російський оперний співак (драматичний тенор). Чоловік співачки Ольги Грозовської.
Життєпис Вокальну освіту здобув приватно в Москві у Л. Донського.
1908 року невдало дебютував на сцені Большого театру.
1909—1910 — соліст Оперного театру Зиміна (Москва).
1910—1911 — соліст Київської опери.
1912—1913 — працював у Харківській опері.
1913—1914 — соліст Тифліської опери.
1911—1912, 1916—1919 — соліст Одеського оперного театру.
1914—1915 — співав в Маріїнській опері в Петрограді.
1915—1916 — артист московського оперного театру «Народний дім».
Володів рідкісним за красою й силою звуку голосом драматичного характеру.
Блискучий виконавець українських народних пісень, романсів М. Лисенка, В. Заремби, А. Єдлічки, Б. Підгорецького.
1911 і 1914 років на київській фірмі «Екстрафон» записав 36 творів, зокрема декілька українських народних пісень («Повій, вітре, на Вкраїну», «Дивлюсь я на небо», «Ой не шуми, луже», «Сонце низенько») і низку романсів та дуетів (з Ольгою Грозовською) Глинки, Заремби, Лисенка.
1919 через хворобу залишив сцену й переїхав в Ізмаїл.
Партіі Андрій, Герман («Мазепа», «Винова краля» Чайковського) Самозванець («Борис Годунов» Мусоргського) Собінін («Життя за царя» Глинки) Садко («Садко» Римського-Корсакова) Радамес, Манріко («Аїда», «Трубадур» Верді) Каніо («Паяци» Леонкавалло) Самсон («Самсон і Даліла» Сен-Санса) Рауль («Гугеноти» Мейєрбера) Єлеазар («Жидівка» Галеві) Ернані («Ернані» Верді) Турідду («Сільська честь» Масканьї) Хозе («Кармен» Бізе)
Джерела
Гриценко Іван Єфремович // Словник співаків України / Іван Лисенко. — К.: Рада, 1997. — с. 73 Гриценко Іван Єфремович / І. М. Лисенко esu.com.ua Лисенко І. Третє повернення Івана Гриценка // Голос України.- 1996.- 22 лютоrо. Українські співаки у спогадах сучасників. К., 2003.
Посилання