Питна вода — вода, безпечна в епідемічному та радіаційному відношенні, має сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Питна вода є стратегічним ресурсом, доступ до якого безпосередньо впливає на здоров’я населення, сталий розвиток та національну безпеку країн. У багатьох регіонах світу нестача прісної води набуває системного рівня. Згідно з оцінками міжнародних організацій, до 2030 року приблизно 45 % країн світу можуть зіткнутися з нестачею водних запасів, придатних для споживання.
2025 року, уряд Нідерландів офіційно визнав наявність нестачі прісної води, попри те, що країна зазвичай, вважається однією з найбільш забезпечених водою у світі. За словами голландського комісара, країна «перебуває в стані заперечення» щодо розмаху проблеми, а відомі людям технічні рішення вже не здатні повністю врівноважити наслідки кліматичних змін. Зростання температур, зменшення стоку річок у літню пору та проникнення солоної води вглиб земель, створюють послідовні виклики для забезпечення населення питною водою.
Україна за обсягами прісної води на душу населення перебуває серед країн з обмеженим ресурсом, а якість води у низці регіонів не відповідає гігієнічним стандартам. З урахуванням руйнувань водогонів, спричинених російською навалою, питання доступу до питної води набуло особливої гостроти.
Водночас, у світовому вимірі, вода дедалі частіше розглядається як джерело міждержавної напруги. Зокрема, військове протистояння між ядерними країнами — Індією та Пакистаном у липні 2025 року, частина дослідників тлумачать як пов'язане із суперечностями щодо розподілу водних потоків річкової системи Інд.
Ознаки питної води Мінералізація води (сухий залишок) згідно з нормативними вимогамиДержавні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10) не повинна перевищувати 1 г/дм3, але може бути 1,5 г/дм3 — за погодженням з головним санітарним лікарем відповідної адміністративної території України. Водночас, за показником фізіологічної повноцінності мінерального складу води — оптимальною є мінералізація 0,2—0,5 г/дм3. Для посушливих районів світу вода може вважатися доброю — з мінералізацією до 1 г/дм3, задовільною — від 1 до 2 г/дм3, допустимою для пиття — від 2 до 2,5 г/дм3, допустимою для пиття в крайніх випадках — від 2,5 до 3,0 г/дм3. Твердість води (вміст іонів кальцію та магнію) не повинна перевищувати 7 ммоль/дм3 кількості речовини еквівалента. Значення pH мусить бути в межах 6,5—8,5. Концентрація нітратного іона не повинна перевищувати 45—50 мг/дм3 (у перерахунку на азот — близько 10 мг/дм3). Важливе значення має характеристика мікробіологічного стану питної води (колі-індекс — не більш як 3, колі-титр — не менш як 300). Більшість країн Північної Америки та Європи постійно розробляють і вдосконалюють більш суворі стандарти питної води, до того-ж пріоритетом для всіх країн є епідемічна безпека питної водиГончарук В. В. Концепция выбора перечня показателей и их нормативных значений для определения гигиенических требований и контроля за качеством питьевой воды в Украине // Химия и технология воды. — 2007. — Т.29. — № 4. — С.297-355Зоріна О. В. Основні особливості нового проєкту державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» // Гігієна населених місць: зб.наук.пр. — К., 2010. — Вип.56. — С.95-99Руководство по контролю качества питьевой воды. Т.1: Рекомендации. — 2-е изд. — Женева: Изд. ВОЗ, 1994. — 255 с..
Вода питна Законом України віднесена до харчових продуктів: «Вода питна — харчовий продукт, придатний для споживання людиною»; «Харчовий продукт — речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна) та будь-яка інша речовина, що навмисно внесена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки»Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (Редакція від 05.07.2017).
Додаткові приклади застосування води (крім питних цілей) передбачають: використання в туалеті (промивання), в мийці (посуд) та для зрошування.
У питному водопостачанні підземні води мають значні переваги перед поверхневими, оскільки менше забруднені та відзначаються стабільнішими хімічними властивостями. Зокрема в Києві, за використання трьох джерел водопостачання (Десна, Дніпро, артезіанські води), частка підземних вод перевищує 15 %Хільчевський В. К.. Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти: Підручник. — К.: ВПЦ «Київський університет», 1999. — 319 с.ISBN 966-594-073-2.
Вступ Кількість питної води, потрібна для підтримки здоров'я, залежить від рівня фізичної активності, віку, проблем зі здоров'ям та умов навколишнього середовища. Для тих, хто працює в жаркому кліматі, може знадобитися до 16 літрів на деньhttps://web.archive.org/web/20160222003438/http://www.who.int/water_sanitation_health/dwq/nutrientschap3.pdf. Для прикладу, у середньому американські домогосподарства споживають 70 літрів води на день. Здебільшого, у розвинених країнах водопровідна вода відповідає стандартам якості питної води, хоча лише невелика її частина, власне споживається або використовується для приготування їжі.
До 2015 року у всьому світі 89 % людей мали доступ до води із джерела, придатного для пиття — так званого покращеного джерела води. У країнах Африки на південь від Сахари, показник доступу населення до питної води, становив від 40 % до 80 %. Майже 4,2 мільярда людей у всьому світі були забезпечені водопровідною водою, а ще 2,4 мільярда — мали доступ до колодязів або громадських кранів. Всесвітня організація охорони здоров'я вважає доступ до безпечної питної води, основним правом людини.
Приблизно від 1 до 2 мільярдів людей у світі, не мають безпечної питної води. Вода може бути переносником хвороб. Від небезпечної води гине більше людей, ніж від війни. Про це заявив Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун 2010 року. Країни третього світу найбільше страждають від нестачі води, повеней і якості води. До 80 відсотків захворювань у країнах, що розвиваються, є прямим наслідком недостатнього водопостачання та антисанітарії.
В серпні 2024 року, згідно з підсумками дослідження, що фінансувалося UK Aid від Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку Великобританії (FCDO) на користь країн, які розвиваються (код програми 201880), стало відомо, що близько 4,4 мільярда людей, тобто 48 % населення Землі у 135 країнах з низьким і середнім рівнем доходу, не мають доступу до безпечної питної води, причому майже половина населення цих регіонів стикається з фекальним забрудненням водних ресурсівFour billion people lack safe water. // 15 Aug 2024. Vol 385, Issue 6710 pp. 708—709Половина населення Землі зіткнулася з фекальним забрудненням питної води. 19.08.2024, 20:30.
Стандарти якості
Склад і властивості питної води в системах водопостачання України повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженим Міністерством охорони здоров'я 12.05.2010 року, що набрали чинності 01.07.2010 р..Показники якості питної води поділяються на три загальні підрозділи: хімічні; мікробіологічні; фізичні.
Хімічні властивості охоплюють: концентрації шкідливих речовин в цілому і важких металів зокрема, сліди органічних сполук, загальну мінералізацію води. Хімічні показники стосуються ризику шкоди здоров'ю людини через накопичення в організмі важких металів та інших сполук: переважна більшість шкідливих речовин за перевищення гранично допустимих концентрацій, чинить негативний вплив на життя та здоров'я людиниСтандарти якості питної води. Шкідливі речовини.
Мікробіологічні показники епідемічної безпеки стосуються коліформних бактерій, кишкової палички, а також певних видів патогенних бактерій (як от холерний вібріон), вірусів і найпростіших паразитів, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини.
Фізичні властивості води визначаються органолептичними показниками, як от смак та присмак, забарвленість, запах і каламутність питної води, що сприймаються органами чуття. Відповідно до стандартів якості питної води України, кожен органолептичний показник не має перевищувати встановлену граничну межу у балах, градусах чи нефелометричних одиницях каламутності (НОК), натомість згідно зі стандартами якості питної води в Євросоюзі та США, органолептичні показники питної води не мають жорстко встановлених рамок і умовно поділяються на прийнятні та неприйнятні для споживачів.
Стандарти для відбору проб води в Україні В Україні дослідження проб води з джерел господарсько-питного водопостачання (для оцінки їхнього стану) здійснюється згідно з вимогами ГОСТ 2761-84 «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання» та СанПіН 4630-88 «Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднень» (нормативний документ скасований); а проб, власне, питної води — згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженими Мінохорони здоров'я 12.05.2010 р., введеними у дію 01.07.2010 року.
Водопідготовка. Очищення і дезінфекція питної води
Велика частина води вимагає деякого типу водопідготовки перед вживанням, навіть вода з глибоких колодязів або джерел. Обсяг водопідготовки залежить від джерела води. Кілька великих міст світу, як от наприклад Крайстчерч (Нова Зеландія), мають доступ до загалом чистої води в достатньому обсязі, внаслідок чого водопідготовки сирої води не потрібноChristchurch City Council. Christchurch, NZ. «Our water — Water supply.» Accessed 2010-10-26.
Хлорування
Попри існування безхлорних методів знезараження, хлорування й досі (початок XXI століття) залишається найпоширенішим способом дезінфекції питної води. У світі для водопідготовки застосовують або чистий хлор або хлоровмісні препарати.
Озонування
Озонування питної води є дієвим способом знезараження, але не таким дешевим, а від того не таким розповсюдженим, як хлорування чи обробка гіпохлоритом. Станом на 2018 рік у комунальному водогосподарстві України, озонування застосовувалося лише в м. Києві. Комерційні підприємства, які доправляють воду населенню, також застосовують технологію озонування для знезараження та збільшення строку безпечного зберігання. Так, перший досвід застосування озонаторів для обробки питної води озоном був запроваджений на початку 2000-х років, у Запоріжжі приватним підприємцем Баранніком В'ячеславом Миколайовичем. На сьогодні очолювана ним компанія ТОВ Дігідрол є єдиною компанією в Україні, яка має технічні умови на виробництво питної води, строк зберігання якої продовжено до 30 діб (проти стандартних 24 годин) завдяки застосуванню генераторів озону для обробки води питної.
Інші способи Високі адсорбційні та йонообмінні властивості глауконіту та гідробіотиту обумовлюють можливість їх застосування для очищення та пом'якшення води.
За надзвичайних подій, коли звичайні системи водопідготовки не працюють, вода від патогенних мікроорганізмів, які можуть бути вбиті або інактивовані, обробляється кип'ятінням. Проте, це вимагає багато теплової енергії, і може бути дуже обтяжливим для споживачів, особливо там, де важко зберігати кип'ячену воду в стерильних умовах і не є надійним способом вбити деяких цист паразитів, скажімо як Cryptosporidium або бактерії Clostridium.