Мануел Алеґре де Мелу Дуарте (; нар. 12 травня 1936, Агеда, Португалія) — португальський поет, прозаїк і політик. Кандидат в президенти на виборах 2006 року (посів друге місце з 20,7 % голосів) та 2011 (знову друге місце з 19,76 % голосів). Член Соціалістичної партії Португалії. Лауреат Премії Камоенса 2017 року.
Біографія Під час навчання на юридичному факультеті Коїмбрського університету став противником диктаторського уряду Антоніу де Олівейри Салазара, був активним членом Associação Académica de Coimbra. Був призваний на військову службу, яку відбував на Азорських островах, а згодом у Анголі, де за участь у підготовці до збройного повстання був заарештований. Після ув'язнення в одній з тюрем Луанди повернувся до Коїмбри. З 1964 року виїхав з країни. Наступні 10 років провів у Алжирі, де працював на опозиційній португаломовній радіостанції Voz de Liberdade/Голос свободи. Під час режиму Салазара книжки Алеґре були заборонені й поширювалися самвидавом. 1974 року Алеґре повернувся до Португалії через тиждень після початку Революції гвоздик.
Невдовзі Алеґое вступив до Соціалістичної партії Португалії й 1975 року був обраний до парламенту. Нині (стан 2020 року) займає посаду віцепрезидента парламенту та є членом Державної ради Португалії, дорадчого органу при Президенті Португалії.
Чимало віршів Алеґре було покладено на музику. Одна з пісень на його слова перемогла 1976 року в конкурсі Festival RTP de Canção і представляла Португалію на Eurovision Song Contest.
2004 рогу він програв вибори голови соціалістичнохї партії, поступившись Жозе Сократешу.
2005 року в Коїмбрі на його честь було відкрито статую.
24 вересня 2005 року оголосив, що братиме участь в президентських виборах, хоча його партія вирішила підтримати кандидатуру Маріуо Суареша. Під час виборів 22 вересня 2006 року набрав 20,6 % голосів виборців і посів друге місце.
Твори
Поезія 1965 — Praça da Canção 1967 — O Canto e as Armas 1971 — Um Barco para Ítaca 1976 — Coisa Amar (Coisas do Mar) 1979 — Nova do Achamento 1981 — Atlântico 1983 — Babilónia 1984 — Chegar Aqui 1984 — Aicha Conticha 1991 — A Rosa e o Compasso 1992 — Com que Pena — Vinte Poemas para Camões 1993 — Sonetos do Obscuro Quê 1995 — Coimbra Nunca Vista 1996 — As Naus de Verde Pinho 1996 — Alentejo e Ninguém 1997 — Che 1998 — Pico 1998 — Senhora das Tempestades 1999 — E alegre se fez triste 2001 — Livro do Português Errante 2008 — Nambuangongo, Meu Amor 2008 — Sete Partidas 2015 — Bairro Ocidental 2017 — Auto de António
Проза 1989 — Jornada de África 1989 — O Homem do País Azul 1995 — Alma 1998 — A Terceira Rosa 1999 — Uma Carga de Cavalaria 2002 — Cão Como Nós 2003 — Rafael
Дитяча література 2007 — Barbi-Ruivo, O meu primeiro Camões, ilustrações de André Letria, Publicações Dom Quixote, 1ª edição, Novembro de 2007 2009 — O Príncipe do Rio, ilustrações de Danuta Wojciechowska, Publicações Dom Quixote, Abril de 2009 2015 — As Naus de Verde Pinho: Viagem de Bartolomeu Dias contada à minha filha Joana. Prémio de Literatura Infantil António Botto
Інше 1997 — Contra a Corrente (промови і політичні тексти) 2002 — Arte de Marear (есе) 2006 — O Futebol e a Vida, Do Euro 2004 ao Mundial 2006. (хроніки) 2016 — Uma outra memória — A escrita, Portugal e os camaradas dos sonhos
Примітки
Посилання Офіційний сайт Біографія на сайті видавництва Editorial Caminho Сайт кандидати в Президенти 2011 року Fotografias de Manuel Alegre, Candidato à Presidência da República em 2011 Arquivo da página pessoal de Manuel Alegre entre 2006—2009, incluindo a candidatura à Presidência da República em 2006 «Poema com h pequeno» de O canto e as armas traduzido e recitado em francês, catalão, occitano e grego