Ірфа́н Хорозо́вич (Irfan Horozović; , Баня-Лука, СФРЮ — 2 грудня 2025) — боснійський і хорватськийвключений як автор до антології Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «ФОЛІО», 2006, 311 с. письменник боснійської національності; пише як для дорослих, так і для дітей.
З життя і творчості Ірфан Хорозович закінчив початкову школу та середню школу в рідній Баня-Луці.
Закінчив філософський факультет (спеціалізація: мови, літератури й порівняльне літературознавство народів Югославії) університету в Загребі. Під час навчання був редактором студентського журналу Pitanja i Putevi («Питання і шляхи»).
Був головним редактором видавництва «Новий Глас» у Баня-Луці. Також працював редактором програми Федерального телебачення та головним редактором часопису Život.
Його п'єси були виконані на радіо (Šesta smrt Benjamina Talhe, Zadovoljština, Kuburović, Posuđena rečenica), поставлені в театрах (Ružičasta učiteljica, Soba, Pehlivan Arif Tamburija, Šeremet, Proba, Tri Sabahudina) й адаптовані на телебаченні (Šeremet).
Ряд творів І. Хорозовича були перекладені та поставлені у Швеції та Польщі. Адаптована основа книги Talhe втілилась у постановку в Римі.
Автор був представлений у численних антологіях новел, поезії та драми, перекладених кількома мовами, зокрема й українською.
Без сумніву, Ірфан Хорозович належить до босняцької літератури, але невіддільний і від хорватської літератури, адже чимало написав у Загребі. Жив і працював у рідній Баня-Луці, але на початку 1990-х з розгортанням кривавих подій у Боснії та Герцеговині повернувся до міста своєї студентської молодості Загреба, як біженець. Роки війни перебув на еміграції в Загребі та Берліні (Німеччина)Нотатки про письменників // Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «ФОЛІО», 2006, 311 с. — С. 299.
До Боснії та Герцеговини повернувся 1997 року.
Ірфан Хорозович є одним із підписантів «Хартії боснійської мови» (Povelje o bosanskom jeziku), яка виступає проти «спроб деяких хорватських та сербських лінгвістів маніпулювати назвою боснійської мови в політичних цілях».
Проживає і творить у Сараєві.
Помер 2 грудня 2025 року.
Творчість Центральними темами прози Ірфана Хорозовича є дійсність і доля. Автор розвиває свої творчі задуми на широкому асоціативному полі, він є яскравим автором короткого оповідання з тонким відчуттям фрагментарності.
Бібліографія
Šesta smrt Benjamina Talhe. Drama za glasove. Radio–Zagreb 1968. Zvečajsko blago. Pjesme. Glas, Banja Luka 1969. Ružičasta učiteljica. Dramolet. Narodno sveučilište «Božidar Maslarić», Osijek 1970. Talhe ili šedrvanski vrt. Proze. BC, Zagreb 1972. Soba. Groteska. Prolog. Zagreb 1971; — 2. izd. Zajednica profesionalnih pozorišta, Sarajevo 1977. Tanka katanka. Farsa za djecu. Dječije pozorište Banja Luka 1971. Zadovoljština. Drama za glasove. Radio–Zagreb 1972. Salon gluhonijemih krojačica. Pripovijetke. Svjetlost, Sarajevo 1979. Testament iz mladosti. Poezija. Glas, Banja Luka 1980. Šeremet. Drama. Zajednica profesionalnih pozorišta BiH, Sarajevo 1985. Karta vremena. Priče/roman. «Veselin Masleša», Sarajevo 1983. Noćne ceremonije. Izabrane priče. Svjetlost, Sarajevo 1984/1985. Vauvan. Roman za djecu. Klub «Ivan Goran Kovačić», Bihać 1986. Rea. Kratki roman. «Veselin Masleša», Sarajevo 1987. Mađioničar iz prijestolnice domina. Pripovijest za djecu. Glas, Banja Luka 1988. Kalfa. Roman. Svjetlost, Sarajevo 1988. Iluzionistov grob i lebdeća žena. Priče. Prosveta, Beograd 1991. Posuđena rečenica. Drama za glasove. Radio–Sarajevo 1991. Prognani grad. Priče. Antibarbarus, Zagreb 1994. Bosanski Palimpsest. Priče. Durieux, Zagreb 1995. Sličan čovjek. Roman. Bosanska knjiga, Sarajevo 1995. Oblak čija lica prepoznajemo. Izabrane priče. Bosanska riječ, Wuppertal–Sarajevo 1997. Knjiga mrtvog pjesnika. Poezija. Horus, Zagreb 1997. Inspektor vrtnih Patuljaka. Roman za djecu. Bosanska riječ, Wuppertal–Sarajevo–Amsterdam 1998. Proba. Dramolet. Kamerni teatar 55. Sarajevo 1998. Berlinski nepoznati prolaznik. Roman. Ljiljan, Sarajevo 1998. Prodavnica noževa. Izabrane priče. Damad. Novi Pazar 1999. Izabrane pripovjetke. Sejtarija, Sarajevo 2000. Filmofil. Roman. Sejtarija, Sarajevo 2000. Imotski kadija. Roman. Ogledalo, Sarajevo 2000. Tri Sabahudina. Tragična komedija. Praizvedba u Kamernom teatru 55 u Sarajevu # 12. 2001. Izabrane Igre. Drame. Svjetlost, Sarajevo 2000. Buduće svršeno vrijeme. Poezija. DES, Sarajevo 2001. </div>
Нагороди «Sedam sekretara SKOJ–a» (1972) Премія міста Баня-Лука (1980) Нагорода за найкращу книгу для дітей у Боснії та Герцеговині (1987) Nagrada Udruženja književnika Bosne i Hercegovine (1988) Nagrada Društva pisaca Bosne i Hercegovine (1998)
Українські переклади
Два оповідання Ірфана Хорозовича — «Зелений верблюд» і «Що сталося з Іфетом» в перекладі Алли Татаренко ввійшли до антології «Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза.» (Х.: «ФОЛІО», 2006, 311 с. — С. 30—32).
Примітки
Джерела та посилання Нотатки про письменників // Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «ФОЛІО», 2006, 311 с. — С. 299—300 Ірфан Хорозович на www.mojalektira.com