П'єр Емі́ль Дюкло́ (,  — ) — французький фізик, хімік і біолог.

Біографія Походив із заможної родини, з якої вийшло багато медиків, а також членів магістрату. Син адвоката Жустена Дюкло (1797—1860) та Аньєс Фарж (1807—1883)Leymarie, Sur les origines d'Emile Duclaux, Le Gonfanon n° 13, Argha, яка була комерсанткою. Її небожем був відомий французький політик і дипломат Луї Фарж (1858—1941).

Еміль Дюкло навчався в Ліцеї Святого Людовіка. 1862 року закінчив Вищу нормальну школу, після чого працював у лабораторії Луї Пастера препаратором. 1885 року отримав кафедру в Сорбонні та в Пастерівському інституті, де почав видання «Annales de l'lnstitut Pasteur».

1873 року від одружився з Матільдою Бріо, дочкою математика Шарля Бріо. У подружжя було двоє синів: П'єр Дюкло (1876—1949), який працював агрономом і проводив дослідження в Індокитаї, та Жак Дюкло, професор в Колеж-де-Франс.

Наукова діяльність У ранніх працях Дюкло, так само, як і Пастер, вивчав «зародження організованих тілець в атмосфері», «поглинання аміаку і утворення летючих кислот при алкогольному бродінні». Дюкло запропонував спосіб дозування летючих кислот методом фракційної перегонки. Він також вивчав явище поверхневого натягу і застосування його для дозуванні летючих кислот. Пізніше Дюкло вивчав явища осмосу і руху рідин у капілярах. Результати цих досліджень були опубліковані в монографії «Елементарний трактат про капілярності».

Після смерті Пастера в 1895 році Дюкло став директором інституту. До сфери його наукових інтересів входили теми з фізики, хімії, мікробіології, метеорології, математики, медицини, загальної гігієни, соціальної гігієни та інших областей. Загалом у своїх працях він намагався застосовувати точні науки у сфері біології і гігієни.

Однією з основних напрямків досліджень Дюкло було вивчення хімічного складу молока і форм молочного бродіння. Він є засновником наукового підходу до молочного виробництва. Дюкло дослідив дію сичужного ферменту на склад і утворення сирів. Свої праці про мікроби Дюкло видав у вигляді чотиритомника під назвою «Мікробіології». Дюкло також створив визначну працю «Курс фізики і метеорології», цей курс він читав у Агрономічному інституті.

Окрім наукових робіт перу Дюкло належить одна з кращих біографій Пастера і посібник із соціальної гігієни. Загалом Дюкло опублікував понад 220 наукових праць.

Громадська діяльність Разом із Золя Дюкло виступав захисником у справі Дрейфуса і був одним із перших віце-президентів Ліги прав людини і громадянина.

Вибрані праці Traité de microbiologie Pasteur, histoire d'un esprit, Imprimerie Charaire, 1896 Онлайн Avant le procès (l'Affaire Dreyfus), P. V., Paris, Stock Éditeur, 1898. L'hygiène sociale, 1902 Ferments et maladies

Примітки

Література  Christine Moissinac, Émile Duclaux, de Pasteur à Dreyfus, Hermann, 2015, 316 p. (ISBN 978-2705690496)

Посилання Біографія Еміля Дюкло на сайті Pasteur Brewing