Герцеговинці () — назва населення Герцеговини, незалежно від національної приналежності.
В етнічному плані складаються переважно з хорватів, босняків і сербів. У цивільному є боснійцями, тобто жителями Боснії і Герцеговини. За віросповіданням переважно католики, мусульмани і православні. Розмовляють національними різновидами сербохорватської мови, які об'єднує єкавська вимова.
Історія До розпаду «Старої Герцеговини» в 1860—1913 роках герцеговинцями були також жителі західних районів сучасної Сербії і Чорногорії (Чорногорська Герцеговина). Саме на основі герцеговинської говірки в першій половині XIX століття Вук Караджич розробив літературну сербохорватську мову.
Етнографічні особливості Хорватський історик Вєкослав Клаїч вважав герцеговинців жорстокими і зухвалими, на відміну від мирних і флегматичних босняків.
У російському дореволюційному виданні «Боснія і Герцеговина. Нариси окупаційної провінції Австро-Угорщини» зазначалося:
Як зазначено в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона:
Примітки