Бридж (з англ — «міст»; також середня восьмитактова секція, ріліс, ченнел) — розділ музичного твору, який контрастує за своїм змістом сусіднім розділам і готує перехід (або повернення) до основної музичної теми. В українській мові термін є відносно свіжим запозиченням з англійської мови та застосовується майже виключно для опису структури популярних і рокових пісень або ж джазових творів.

Походження терміна Англійський музичний термін bridge (міст) є перекладом німецького слова Steg, яке використовували мейстерзанги XV–XVIII століть для позначення перехідного фрагмента в середньовічній музичній бар-формі. Німецький термін став широко відомий 1920-х років завдяки німецькому музикознавцю Альфреду Лоренцу, який досліджував адаптації бар-форми в творах Ріхарда Вагнера. У перекладеному вигляді термін увійшов в англійську мову 1930-х років під впливом композиторів, які емігрували з Німеччини в США.

Бридж у популярній музиці Основна функція бриджу — тимчасово відвернути слухача від основної теми і зробити її повторне звучання (що нерідко збігається з кульмінацією всього твору) більш ефектним. У зв'язку з цим музична тема бриджу зазвичай помітно відрізняється від основних тем як гармонійно, так і мелодично; нерідко також змінюється ритм і темп. Текст, який співають під час бриджу, теж зазвичай контрастує зі змістом основних частин пісні; нерідко в тексті бриджу звучать відсилання до слів, які вже звучали.

У простій 32-тактовій формі бридж є третім фрагментом (частина B при загальній структурі AABA); у складній 32-тактовій формі він контрастує до всієї секції AABA. У куплетній формі бридж використовують вільніше і він може бути дуже коротким, слугуючи свого роду «паузою-розрядкою» перед черговим повторенням куплета і приспіву (ABABCAB, тут A позначає куплет, B — приспів, C — бридж).

В окремих випадках термін «бридж» можуть використовувати для позначення невеликого фрагмента між куплетом і приспівом, хоча точнішим терміном для цього поняття є прехорус, або передприспів.

Наявність бриджу в структурі сучасних (починаючи з середини XX століття) популярних пісень настільки поширене, що в окремих піснях навіть звучать жартівливі натяки і згадки про бриджі: так, наприклад, в пісні «The Crunge» (написаної без використання бриджу) з альбому Houses of the Holy гурту Led Zeppelin в кінці звучать жартівливі питання, чи не бачив хто-небудь «цей чортовий бридж» .

Незважаючи на те, що бридж виконує, по суті, «допоміжну» функцію, нерідко його музичні теми самі по собі є примітними і такими, що запам'ятовуються.

Бридж у класичній музиці Враховуючи, що в українській мові термін «бридж» є досить свіжим запозиченням, у вітчизняному музикознавстві його не застосовують до класичної музики. Однак можна згадати про два поняття, схожих із бриджем по суті:

У творах, які використовують сонатную форму, поняттю бридж близьке (але не ідентичне) поняття сполучна партія. Основна функція сполучної партії в класичній музиці — пом'якшити перехід від основної теми до побічної (які, як правило, використовують різні тональності). У деяких музичних творах (наприклад, у дев'ятій симфонії Дворжака або в сімфоніі d-moll Сезара Франка) сполучна партія отримує значний розвиток і стає немов третім суб'єктом сонатної форми. Термін bridge іноді використовують в англомовній літературі при описі структури фуги: так називають необов'язковий короткий фрагмент між першою відповіддю (відповіддю називають проведення головної теми в іншій тональності) і початком другого проведення головної теми; функція бриджу в цьому випадку полягає у поверненні в початкову тональність. Для позначення цього поняття вживають терміни зв'язка () або кодета ()Codetta // Leon Stein. Anthology of Musical Forms - Structure & Style. Alfred Music, 1999. С. 60. .

Див. також Секція (музика)

Примітки

Посилання

Rich, Scott. Bridge Construction  (англ.). angelfire.com. Money Chords