Учку́євка, Учку́ївка, Уч-Кую́ ( — «три берега») — історичне селище на Західному березі Криму, зараз місцевість на північній стороні СевастополяВерстовка Крыма от Военно-топографического Депо. (Центр и ЮБК). // Etomesto.ru (1890)..
В районі знаходиться однойменний парк та пляж.
Історія На думку істориків, Уч-Кую в Середні віки входив в вотчину розташованого на південних обривах, у гирла Бельбекської долини, феодального укріплення, відомого під умовною назвою Бельбек — найзахіднішого володіння Мангупського князівстваФадеева, Татьяна Михайловна, Шапошников, Александр Константинович. Княжество Феодоро и его князья. Крымско-готский сборник. // — Симферополь: Бизнес-Информ, 2005. — С. 127. — 295 с. — ISBN 978-966-648-061-1.. Після розгрому князівства османами в 1475 році Бельбек перейшов під владу Османської імперії і адміністративно був включений до складу Мангупського кадилика Кефінського санджака, а, згодом, еялетуБертье-Делагард А. Л. Исследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде. // Изслѣдованіе нѣкоторыхъ недоумѣнныхъ вопросовъ средневѣковья въ Тавридѣ // Известия Таврической учёной комиссии. — Симферополь: Тип. Таврического губ. земства, 1920. — № 57. — С. 3.. Кримському ханству село офіційно належало всього 9 років: від здобуття ханством незалежності в 1774 році до анексії Криму Російською імперією в 1783 році. У цей період, за «Камеральним опис Криму» 1784 року, в Мангупському кадилику Бахчисарайського каймаканства значилося селище УчкююЛашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года: Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.. На розвилці дороги в Учкуєвці в 1786 році, за наказом графа Григорія Потьомкіна, був встановлений верстовий знак «Катерининська миля», який зберігся до сих пір. «Катерининська миля» по дорозі на Учкуєвку — найстаріше будова Севастополя. Таких знаків в Криму залишилось усього п'ятьУчкуевка..
Після анексії Криму Російською імперією у 1783 році, 19 лютого 1784 року іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Сімферопольського повітуГржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило до Акмечетського повіту Новоросійської губерніїО новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.).. За новим адміністративним поділом, після створення 20 жовтня 1802 року Таврійської губерніїГржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124., Уч-Кую було включено до складу Чоргунської волості Сімферопольського повіту.
За «Відомостями про всі селища в Сімферопольському повіті складених з показань в якій волості скільки числом дворів і душ» від 9 жовтня 1805 року, в селі Уч-Кую значилося 24 двори і 110 жителів, виключно кримських татар, а земля належала адміралу УшаковуЛашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии. // — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 87.. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року в селі 20 дворів Военная топографическая карта полуострова Крым, составленная Мухиным. // Etomesto.ru (1817).. Після реформи волосного поділу 1829 року Уч-Кую, згідно «Відомості про казенні волостяі Таврійської губернії 1829 року», включили до складу Дуванкойської волості (перетвореної з Чоргунської)Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.. На карті 1842 року в селі Учкуй 23 двориВоенно-топографическая карта Крыма полковника Бетева. // Etomesto.ru (1842)..
У 1860-х роках, після Земської реформи Олександра II, село залишилося в складі перетвореної Дуванкойської волості. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Учкую (або Учкуєвка) — дача з 1 двором і 11 жителями на березі Чорного моряТаврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский. — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. // — СПб: Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 59. — 137 с. — (Списки населенных мест Российской империи).. На трьохверстовій карті Шуберта 1865—1876 року на місці села позначений хутір ШишковаТрехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. // Etomesto.ru (1865)., а на верстовій карті 1890 року в Учкуєвці позначений 1 двір з російським населеннямВерстовка Крыма от Военно-топографического Депо. (Центр и ЮБК). // Etomesto.ru (1890).. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» не значиться.
Після Земської реформи 1890-х років село залишилося в складі перетвореної Дуванкойської волості. Згідно «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік», в селі Уч-Кую, яке входило в Дуванкойське сільське суспільство, значилося 118 жителів в 18 домогосподарствах, всі безземельніТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. // — 1892. — С. 70.. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» село Учкуй вважалося в волості для рахунку і записане розоренимТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. // — 1900. — С. 124—125.. У «Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року» в Дуванкойській волості Сімферопольського повіту село Уч-Кую не числиться, але перераховані приписані до нього: хутір А. А. Готкова, маєток Б. Ф. Шталь, 2 земельних ділянки Військового відомства, економія графа Мордвинова і 12 приватних садів, всі без населенняЧасть 2. Выпуск 6. Список населенных пунктов. Симферопольский уезд. // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 42..
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село увійшло до складу Севастопольського повітуИстория городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 521. — 15 000 экз.. Є відомості, що в грудні 1921 року, в складі Севастопольського округу, був утворений Любимовський районhttps://web.archive.org/web/20130811232619/http://sevsovet.com.ua/index.php/city/administrativnoe-ustrojstvo Официальный сайт Севастопольского городского совета. Административное устройство. (за іншими джерелами — район був утворений постановою Кримського ЦВК і РНК 4 квітня 1922 года , так і повіти отримали назву округів в 1922 роціИ. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель. // — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.), куди, безсумнівно, входило село Учкуєвка. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких було ліквідовано Любимовський і створений Севастопольський район, і село включили до його складу. Згідно зі списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, в селі Учкуєвка, Бартеньєвської сільради Севастопольського району, значилося 14 дворів, з них 7 селянських, населення становило 39 осіб (20 чоловіків та 19 жінок). У національному відношенні враховано 37 росіян, 1 естонець, 1 записаний в графі «інші»Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. // — Симферополь: Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 120, 121. — 219 с.. 15 вересня 1930 року, постановою Кримського ЦВК, було проведено нове районування і створений Балаклавський район, куди увійшла і Учкуєвка. У світлі постанови ВЦВК від 30 жовтня 1930 року «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР», в зв'язку з ліквідацією округів (СУ, 1930, N 41, ст. 493), селище Севастопольського району Учкуєвку включили до складу містаПостановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР..
Динаміка кількості населення
Зміна чисельності населення Роки 1805 1864 1892 1926 Населення 110 11 117 39
Мешканці В селищі народився Крюков Микола Васильович (1902—1974) — український радянський графік.
Примітки