Ко́пти (, від – «єгиптянин», , множина ) – етно-конфесійна група, нащадки давніх єгиптян.

Територія проживання та чисельність Копти живуть переважно в містах Єгипту, інколи у маленьких містечках складаючи основу населення. Невеликі громади коптів є в Судані, Туреччині, Ізраїлі, Йорданії, Іраку, Кувейті та інших державах.

Про чисельність судити складно, адже спеціальних підрахунків не ведеться. Оцінно – понад 9 млн людей. Деякі офіційні оцінки стверджують, що християни (з яких більшість копти) становлять від 5 % до 10 % або менше населення, з більше ніж 83 млн єгиптянIPS News . Retrieved 09-27-2008.Chan, Kenneth. Thousands Protest Egypt's Neglect of Coptic Persecution ". The Christian Post. December 7, 2004. Retrieved 28 September 2008. в той час як інші незалежні і християнські джерела оцінюють набагато вище цифри, до 23 % населення.

Копти в Судані налічують близько половини мільйона або 1 % від населення Судану.

Мова та релігія

Копти розмовляють єгипетським діалектом арабської мови. Коптська мова збереглася лише як мова церкви — нею написані церковні книжки і ведеться церковна служба.

Копти сповідують християнство монофізитського толку (Коптська православна церква), ще незначна частка — християни-уніати (Коптська католицька церква) і протестанти, переважно пресвітеріани.

Історія Копти — нащадки давніх єгиптян, до арабської навали у VII столітті складали основне населення Єгипту. Значна частина коптів, навернувшись до ісламу, асимілювалася з арабами, вплинувши на етногенез єгипетських арабів.

Мусульманські завойовники як у адміністративний, так і економічний спосіб добивалися ісламізації коптів: землі монастирів передавалися мечетям, немусульман обкладали більш високими податками, у тому числі земельними. Саме тому монофізитство більшою мірою затрималося в містах, де копти навпаки являли економічно сильну потугу, зайняті переважно в секторі роздрібної і дрібногуртової торгівлі.

Єгипетський перепис 1897 повідомив, що відсоток немусульман — 14,7 % (13,2 % християн, 1,4 % євреїв). Єгипетський перепис 1986 повідомив відсоток немусульман — 6,1 % (5,7 % християн, 0,4 % євреїв). Зниження в єврейському поданні інтерпретується через створення держави Ізраїль, і подальшу еміграцію єгипетських євреїв. Там немає пояснення для зниження відсотка християн на 55 %, було висловлено припущення, що єгипетські переписи, проведені після 1952 були сфальсифіковані.

Культура Копти – творці оригінальної культури, представленої зокрема літературою, мистецтвом і архітектурою.

Збереглися стародавні пам'ятки коптської літератури, майже цілком церковної.

У IV-VII ст. копти створили своєрідне мистецтво, яке значною мірою розвинулося на культурних традиціях Давнього Єгипту.

Архітектура представлена базиліками, гробницями, 2-4 поверховими житловими будинками; образотворче мистецтво – настінними розписами в монастирях, рельєфами з каменю і дерева, мініатюрами й орнаментами в рукописах; декоративно-ужиткове мистецтво – високохудожніми тканинами, виробами зі слонової кістки тощо.

Сучасна матеріальна культура коптів майже не відрізняється від культури єгипетських арабів.

Копти у сучасному єгипетському суспільстві

Становище коптів полегшилося лише на початку XIX століття за правління Мухамеда Алі. Копти брали участь у єгипетському антиколоніальному національно-визвольному русі за незалежність.

Значними досягненнями в галузі коптської культури були створення Коптського музею у 1910 році та Вищого інституту коптських студій у 1954 році.

Нині за родом занять копти – переважно службовці, клерки, ремісники, торговці, робітники.

Найвідомішим коптом в 20 столітті був єгипетський дипломат та політик Бутрос Бутрос Галі (коптською мовою його ім'я BOYTPOC BOYTPOC ΓΑΛΗ), який з 1992 до 1996 року займав посаду Генерального секретаря ООН.

Цікаві факти, пов'язані з коптами

За однією з версій, саме під впливом ісламу копти при вхідних дверях у церкву знімають взуття, проте лишаючись у головних уборах; Новий Рік копти відзначають 11 вересня (у високосний рік 12 вересня).

Див. також Коптологія Місто Сміттярів – коптський квартал на околиці Каїра.

Примітки

Джерела, література і посилання

Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 20—21) Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988 // Стаття «Копты», стор. 227 (рос.) Courbage Y. і Fargues P. Christians and Jews Under Islam, 1997 (англ.) Cramer M. Das christlich-koptische Agypten einst und heute. Eine Orientierung, Wiesbaden, 1959 Denis E. Cent ans de localisation de la population chrétienne égyptienne, 2000 (франц.) Kamil J. Coptic Egypt: History and a Guide., Cairo, 1990 (англ.) Коптський інфо-портал (англ.) Коптський музей (англ.) Офіційна сторінка переслідуваних коптів Єгипту (німец.) Коптські рукописи у Бібліотеці Лейденського університету (англ.)