Ян Петр Йордан (; , (нині у складі комуни Геда), Саксонське королівство — , Відень, Австро-Угорщина) — німецький філолог-слов'янознавець, за походженням серб-лужичанин.
Життєпис Народився 15 лютого 1818 року в серболужицькому селі Чешкеци. 1830 року вступив до Лужицької семінарії в Празі, яку закінчив 1836 року, після чого до 1840 вивчав теологію в Карловому університеті, навчався також у Вацлава Ганки. 1837 року опублікував першу статтю про лужицьких сербів, 1841 року написав «Граматику сербовендської мови у Верхній Лужиці» (). Наступного року з політичних мотивів змушений був залишити Прагу і влаштувався в Лейпцигу. 1841 року був одним з ініціаторів видання літературної газети «», яку в червні 1842 року перетворено на тижневик «». Читав у Лейпцизькому університеті лекції зі слов'янознавства. Від 1843 року видавав у Лейпцигу перший німецький науковий журнал, присвячений вивченню руху слов'ян, «Jahrbücher für slavische Literatur, Kunst und Wissenschaf». Опублікував «Історію російської літератури» (; 1846), видав чесько-німецький та польсько-німецький словники. Під його ім'ям видав кілька своїх творів чеський письменник Клацель.
Примітки
Література Иордан, Иван Петр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Česko-lužicke styky v 1.polovině 19. století // Česko-lužický věstník, 2007, стр. 54 M. Hórnik, Dr. J. Pĕtr Jordan a jeho słowa z l. 1842 , Časopis Maćicy Serbskeje, 1893, стр. 67 — 72
Посилання
Біографія на сайті Sächsische Biografie Jan Petr Jordan. Geschichte der russischen Literatur