Отто Шенгерр, з 11 вересня 1917 по квітень 1919 року — Едлер фон Шенляйтен (; 7 лютого 1888, Санкт-Пельтен — 2 червня 1954, Рід-ім-Оберіннталь) — австрійський і німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.
Біографія 18 серпня 1909 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни продовжив службу в австрійській армії.
Шенгерр був противником аншлюсу і нацизму, дружив із Геннінгом фон Тресковим та іншими учасниками Липневої змови. Після аншлюсу його поставили перед вибором: служба у вермахті або звільнення з ганьбою. Шенгерр перейшов у вермахт. З 1 квітня 1938 року — в штабі 136-го єгерського полку (Інсбрук), з 10 листопада 1938 року — 9-го піхотного полку 23-ї піхотної дивізії (Потсдам).
З серпня 1939 року — командир 178-го піхотного полку 76-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. 12 липня 1941 року відправлений у резерв ОКГ у зв'язку з інфарктом міокарда. Командування планувало звільнити Шенгерра у відставку, проте той наполіг на продовженні служби. З 10 лютого 1942 року — комендант фортеці Ставангер. З 21 квітня 1942 року — командир 230-ї піхотної дивізії. 10 жовтня 1942 року знову відправлений у резерв ОКГ. З 10 грудня 1942 року — командир 141-ї резервної дивізії. 20 лютого 1944 року знову відправлений у резерв ОКГ. З 22 березня 1944 року — командир дивізії №418.
Сім'я 20 листопада 1920 року одружився в Трієсті з Марією Коллер. В 1926 році в пари народився син, майбутній актор Дітмар Шенгерр.
Звання
Лейтенант (1 вересня 1909) Оберлейтенант (2 серпня 1914) Гауптман (14 серпня 1916) Титулярний майор (8 липня 1921) Штабсгауптман (1 березня 1923) Майор (19 січня 1928) Оберстлейтенант (20 вересня 1934) Оберст (1 січня 1938) Генерал-майор (1 вересня 1941) Генерал-лейтенант (1 вересня 1943)
Нагороди
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина), бронзова і 2 срібних з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами — нагороджений двічі. Військовий Хрест Карла Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак (25 липня 1932) Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) (26 жовтня 1934) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Залізний хрест 2-го класу (25 травня 1940) 1-го класу (25 червня 1940) Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами (22 червня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Література
Dietmar Schönherr: Sternloser Himmel. Ein autobiographischer Roman. Eichborn, Frankfurt am Main 2006, ISBN 3-8218-0922-1
Посилання
Karl Liko: Ausgemustert in ein stürmisches Jahrhundert. 100 Jahre Ausmusterungsjahrgang 1909 – 144 Leutnante und ihre Schicksale. Нагороди Отто Шенгерра.