Едмунд Вахенфельд (; 24 листопада 1878, Мюльгаузен — 4 грудня 1958, Грефельфінг) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія 1 липня 1896 року вступив у 10-й піший артилерійський полк. Закінчив Військову академію (1909), в 1910-13 служив у Великому Генштабі. У 1912 пройшов підготовку льотчика-спостерігача. Учасник Першої світової війни; з 27 січня 1915 року — начальник оперативного відділу штабу 9-ї, з 1 жовтня 1916 року — 221-ї піхотної дивізії. З січня 1918 року служив у штабі головнокомандувача на Сході. У 1919-20 служив при комісії з перемир'я. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 жовтня 1920 року — начальник оперативного відділу штабу командування 1-ї групи сухопутних військ, з 1 липня 1923 року — командир 1-го дивізіону 5-го артилерійського полку. 1 лютого 1925 року переведений в штаб 6-ї дивізії, 15 листопада 1927 року призначений командиром 1-го артилерійського полку, а 1 жовтня 1929 року — командувачем артилерією 1-го військового округу. З 1 жовтня 1930 року — начальник штабу командування 1-ї групи сухопутних військ. 30 листопада 1932 року вийшов у відставку. 1 квітня 1934 року поступив на службу в люфтваффе і призначений президентом авіаційної служби в Кенігсберзі. З 1 березня 1935 року — начальник 1-го (Кенігсберг), з 1 квітня 1935 року — 3-го авіаційного округу зі штаб-квартирою в Дрездені. 1 червня 1937 року призначений генералом люфтваффе при головнокомандувачі сухопутними військами. В ході масової чистки армії, 4 лютого 1938 року переведений на посаду офіцера для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, а 31 березня 1938 року звільнений у відставку. У серпні 1939 року призваний в армію і 26 серпня 1939 року поставлений на чолі 7-го військового округу. 28 лютого 1943 року звільнений у відставку.

Звання

Фанен-юнкер (1 липня 1896) Фенріх (27 січня 1897) Другий лейтенант (18 жовтня 1897) Оберлейтенант (19 лютого 1908) Гауптман (22 березня 1912) Майор (18 грудня 1916) Оберстлейтенант (1 лютого 1922) Оберст (1 лютого 1926) Генерал-майор (1 жовтня 1929) Генерал-лейтенант (1 квітня 1932) Генерал артилерії запасу (30 листопада 1932) Генерал авіації (1 жовтня 1935) Генерал артилерії (1 квітня 1940)

Нагороди

Столітня медаль Орден Червоного орла 4-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами Ганзейський Хрест (Гамбург, Бремен і Любек) Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Військова медаль (Османська імперія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Орден «За військові заслуги» (Болгарія), командорський хрест Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го, 1-го і особливого класу (40 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Німецький хрест в сріблі (30 квітня 1943)

Література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 119. Klaus D. Patzwall, Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941–1945. Geschichte und Inhaber. Band II. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 559.

Посилання

Нагороди.