Сергій Йосипович Манякін (, село Родниковське, тепер Арзгірського району Ставропольського краю, Росія — , місто Москва, тепер Росія) — радянський партійний діяч, голова Ставропольського крайвиконкому, 1-й секретар Омського обласного комітету КПРС, голова Комітету народного контролю СРСР. Член ЦК КПРС у 1961—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Депутат Державної думи Російської Федерації 2-го скликання (у 1995—1999 роках). Герой Соціалістичної Праці (5.11.1983).

Життєпис Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у колгоспі.

З 1941 року — курсант Краснодарського артилерійського училища. У 1941—1942 року — червоноармієць 12-ї особливої ​​артилерійської бригади Кримського фронту, учасник німецько-радянської війни. Був двічі поранений. У 1942—1943 роках перебував на лікуванні в тилових госпіталях; був комісований з армії через поранення.

У 1943—1944 роках — директор та вчитель семирічної школи Будьонновського району Ставропольського краю.

У 1944—1948 роках — студент Будьонновського сільськогосподарського інституту Ставропольського краю.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1948—1955 роках — дільничний агроном, старший агроном, директор Трудової машинно-тракторної станції (МТС) Будьонновського району Ставропольського краю, директор Арзгірської МТС Арзгірського району Ставропольського краю. У 1955—1957 роках — голова колгоспу «Родина» Арзгірського району Ставропольського краю.

У 1957—1960 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Ставропольського крайового комітету КПРС.

У 1960—1961 роках — голова виконавчого комітету Ставропольської крайової ради депутатів трудящих.

У 1961 році — інспектор ЦК КПРС.

16 серпня 1961 — січень 1963 року — 1-й секретар Омського обласного комітету КПРС. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Омського сільського обласного комітету КПРС. У грудні 1964 — 6 березня 1987 року — 1-й секретар Омського обласного комітету КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1983 року за заслуги перед комуністичною партією і Радянською державою та в зв'язку з шістдесятиліттям з дня народження першому секретарю Омського обкому КПРС Манякіну Сергію Йосиповичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

27 лютого 1987 — 7 червня 1989 року — голова Комітету народного контролю СРСР.

У червні 1989 — серпні 1990 року — 1-й заступник голови Комітету партійного контролю КПРС.

З серпня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

У 1995—1999 роках — депутат Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації.

Помер 4 січня 2010 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі в Москві.

Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (5.11.1983) п'ять орденів Леніна (11.01.1957, 27.08.1971, 13.12.1972, 5.03.1980, 5.11.1983) орден Жовтневої Революції (6.11.1973) орден Трудового Червоного Прапора (22.03.1966) орден Вітчизняної війни І ст. (6.05.1965) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985) медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959) медалі Почесний громадянин міста Омська (5.11.1998) Почесний громадянин Арзгірського муніципального району (2010, посмертно)

Примітки

Джерела Манякин Сергей Иосифович Манякин Сергей Иосифович