«Seamus» (укр. «Шеймус») — пісня групи «Pink Floyd» з альбому 1971 року «Meddle». Представлена на стороні "A" п'ятим по рахунку треком . Авторами записаної в блюзовому стилі композиції є всі члени гурту. Вокальна партія в «Seamus» виконується Девідом Гілмором. У записі брала участь собака, яка належала Стіву Маріотту, колишньому гітаристу групи «Small Faces», Гілмор привів її в студію, поки господар був на гастролях . Зрештою, в честь цієї собаки і була названа пісня. Композиція «Seamus» була також випущена на синглі «One Of These Days / Seamus» в Японії у 1971 році .
«Mademoiselle Nobs» Окрім альбомної версії композиції відомо також про виконання «Seamus» без лірики в музичному фільмі Адріана Мабена 1972 року «Pink Floyd: Live at Pompeii» під назвою «Mademoiselle Nobs» . У цій версії Гілмор грав на губній гармоніці, Роджер Вотерс - на електрогітарі , Річард Райт тримав собаку і підносив до неї мікрофон. У записі брала участь собака породи російський хорт на прізвисько «Nobs», що належала Жозефу Бульйону, власнику одного з паризьких цирків. Собаку привела до студії в передмісті Парижа дочка Жозефа - Мадонна .
Цікаві факти
Композиція «Seamus» звучить на початку та наприкінці фільму Тома Стоппарда 1990 року «Розенкранц і Гільденстерн мертві» («Rosencrantz & Guildenstern Are Dead»). Коментар до пісні Девіда Гілмора :
Запис гавкоту та виття собак «Pink Floyd» використовували також і в композиції «Dogs» на альбомі «Animals» 1977 року.
Учасники запису Meddle
Девід Гілмор - акустична гітара, губна гармоніка, вокал; Роджер Вотерс - бас-гітара; Річард Райт - фортепіано; пес Шеймус - завивання. Live at Pompeii
Девід Гілмор - губна гармоніка Роджер Уотерс - електрична гітара, бас-гітара (за допомогою накладання в студії) пес Нобс - завивання
Примітки
Література