Еміль Альбертович Купер (; Херсон — 19 листопада 1960, Нью-Йорк) — американський диригент єврейського походження.
Біографія Початок творчості Закінчивши музичне училище в Одесі по класах скрипки і композиції, почав займатися диригуванням, спочатку самостійно, а потім брав уроки у Артура Нікіша. Вперше став за диригентський пульт в 1896 році, працював у Київській опері (1900—1904, антреприза Михайла Бородая), приватній опері Зиміна в Москві, де під його управлінням в 1909 році вперше прозвучала опера Миколи Римського-Корсакова «Золотий півник», нарешті, у Російської імперської опері.
Виступаючи не тільки як оперний, але і як симфонічний диригент, Еміль Купер дав ряд прем'єр творів Миколи Метнера, Миколи М'ясковського (Третя симфонія, ), Сергія Рахманінова, Олександра Скрябіна, Рейнгольда Глієра (симфонія «Ілля Муромець», ) та інших сучасних йому композиторів. Талант музиканта визнав Сергій Дягілев, який запросив його диригувати до «Російських сезонів». Так, під управлінням Купера відбулося знамените представлення опери Модеста Мусоргського «Борис Годунов» з Федором Шаляпіним у головній ролі.
Петроградський період Після Жовтневого перевороту 1917 року Олександр Глазунов запросив Купера диригувати до Петербурзького державного театру опери та балету і до оркестру Петроградської філармонії.
Європейсько-американський період Пропрацювавши в Петрограді деякий час, Купер у 1922 році вирішив виїхати з СРСР, влаштувавшись у Парижі. В цей час він багато гастролював, через кілька років став художнім керівником Ризької опери, а ще через три роки отримав місце диригента в Чикаго. Повернувшись до Європи в 1932 році, музикант продовжував концертувати до 1939 році, коли знову повернувся до США. Після Другої світової війни Купер став одним з диригентів театру Метрополітен-опера в Нью-Йорку, де керував американською прем'єрою опери Бенджаміна Бріттена «Пітер Граймс» та новою редакцією «Хованщини» Модеста Мусоргського.
З 1950 року диригент працював у Монреалі, розширивши репертуар, виконав до того невідомі в Канаді опери Сергія Прокоф'єва і Джанкарло Менотті.
Збереглися ряд записів Еміля Купера — опера Амількаре Понк'єллі «Джоконда», Шарля Гуно «Ромео і Джульєтта» та кілька інших.
Примітки
Посилання та література
Еміль Купер в «Історичному словнику» Повелитель музики Еміль Купер Купер Еміль Альбертович // Іванян Е. Енциклопедія російсько-американських відносин. XVIII—XX століття. — Москва: Міжнародні відносини, 2001. — 696 с. — ISBN 5-7133-1045-0.