Манівакі — місто, розташоване на північ від Гатіно і на північний захід від Монреаля, в провінції Квебек, Канада. Це адміністративний центр муніципалітету округу Ла-Валле-де-ла-Гатіно.
Географія Місто розташоване на річці Гатіно, на перетині доріг 105 і 107, трохи к півдню від шосе 117 (Трансканадське шосе).
Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18.3 °C (65 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -12.8 °С (9 °F).Клімат Манівакі
Історія Історія Манівакі тісно пов'язана з історією сусідньої алгонкінської резервації Кітіган-Зібі (Kitigan Zibi), оскільки місто було засноване на землі, яка спочатку входила до складу резервації. Його муніципальні землі були предметом історичних земельних претензій з боку резервації Кітіган-Зібі; частина претензій була врегульована зовсім недавно, в 2007 році.
У першій половині дев'ятнадцятого століття алгонкіни місії на озері Де-Монтань (Двох гір) під проводом вождя Пакінаватіка прийшли в район річки Дезерт. Незабаром після цього, в 1832 році, Компанія Гудзонової затоки пішла за ними і встановила торговий пост на злитті річок Дезерт і Гатіно. Десять років по тому місіонери-облати Непорочної Діви Марії заснували місію Нотр-Дам-дю-Дезерт, а з 1849 року вони зажадали від влади демаркації містечка з метою створення резервації для алгонкінів. Межі міста були встановлені в 1850 році, і поселення отримало від облатів назву Манівакі (на алгонкінській мові «Земля Марії»). Незабаром після цього в Манівакі стали селитися торговці лісом, фермери, ремісники і підприємці, яких вабили лісові ресурси. Гілка Канадської тихоокеанської дороги зв'язала Манівакі з Уейкфілдом на початку XX століття, але була закинута в 1986 році.
У 1851 році облати заснували парафію Ляссонсьон-де-Манівакі. Видобуток лісу став джерелом існування багатьох поселенців в регіоні. Ірландці, французи і алгонкіни, три традиційні культури долини Гатіно, сприяли розвитку міста і жили поруч один з одним.
Манівакі був офіційно заснований в 1851 році і став муніципалітетом в 1904 році. Він отримав статус «села» в 1930 році і статус міста в 1957 році.
Наприкінці Першої світової війни регіон, як і Квебек в цілому, і більшість країн світу, постраждав від епідемії іспанського грипу. Менш ніж за два тижні місто пережило близько 20 смертей внаслідок хвороби. Злякавшись, люди відмовилися виходити на вулицю, і вперше в історії міста було відзначено неділю, коли в церкві не відбулася меса.
Ще одним пам'ятною подією стала повінь 14 травня 1974 року. Вода в річках Гатіно і Дезерт піднімалася із загрозливою швидкістю від 3 до 6 дюймів на годину. Більше 1000 будинків у районі Манівакі були затоплені, і близько 3000 чоловік довелося евакуювати. Хоча ніхто не постраждав, збиток склав багато мільйонів доларів.
З 1974 року жодних великих лих не було відзначено. Городок продовжує процвітати завдяки лісовому господарству і туризму.
Демографія Населення:Statistics Canada: 1996, 2001, 2006, 2011 census
Населення в 2016 році: 3778 Населення в 2011 році: 3930 Населення в 2006 році: 4102 Зміна чисельності населення з 2006 по 2011 рік: -4,2 % Населення в 2001 році: 4020 (R) Населення в 1996 році: 4527 осіб (включаючи додаткову територію перед передачею Кітіган-Зібі) Населення в 1991 році: 4605
Приватні житла (зайняті звичайними жителями): 1934
Мови:
Англійська як перша мова: 5,5 % Французька як перша мова: 90,7 % Англійська та французька як перша мова: 0,7 % Інша перша мова: 3,1 %
Відомі люди
Джино Оджік: гравець НХЛ в командах «Ванкувер Кенакс», «Нью-Йорк Айлендерс», «Філадельфія Флайєрс» і «Монреаль Канадієнс». Анни Галіпо: актриса, яка знялася в фільмі 1999 року про Сіру Сову разом з Пірсом Броснаном .
Зникнення Мейсі Оджік і Шеннон Олександр 6 вересня 2008 року Манівакі опинився в центрі уваги канадської преси в зв'язку зі зникненням подруг Мейсі Оджік і Шеннон Александер, 16 і 17 років, з резервації Кітіган-Зібі. До теперішнього часу про їхню долю нічого не відомо.
Примітки