Уявний час — це поняття квантової механіки, яке використовується в поєднанні квантової механіки та статистичної фізики.
Уявний час складно візуалізувати. Якщо ми уявимо собі «дійсний час» у вигляді лінії, що проходить між «минулим» і «майбутнім», то вісь уявного часу буде проходити перпендикулярно до цієї лінії, абсолютно так само, як вісь уявних чисел проходить перпендикулярно до осі дійсних чисел у теорії комплексних чисел. Слід зазначити, що слова «уявний» і «дійсний» не варто трактувати в їхньому звичайному, побутовому значенні: ці слова означають лише дійсну і уявну частину числа і ніяк не пов'язані з існуванням об'єкта.
У квантовій механіці У квантовій механіці уявний час виходить із дійсного часу через так званий поворот Віка в комплексній площині на : Можна показати, що за скінченної температурі функція Гріна буде періодичною за уявним часом з періодом Тому перетворення Фур'є містять тільки дискретний набір частот, який називається набором .
В космології
Поняття уявного часу також використовується в космології для опису моделі Всесвіту. Варто відзначити, що Стівен Гокінг популяризував ідею уявного часу в своїх книгах, наприклад, в «Короткій історії часу» або «Чорні дірки і молоді всесвіти».
У космології уявний час допомагає «згладити» гравітаційні сингулярності, що усуває низку проблем, оскільки в сингулярностях звичайні закони нашого простору не виконуються. Але за використання уявного часу можна уникнути цих сингулярностей, зробивши їх звичайними точками простору.
Див. також Евклідова квантова гравітація Багатовимірний час
Посилання Лекція Гокінга The Digital Cast of Being