Пам'ятні дати та ювілеї

Видатних особистостей

Події У Києві засновано організацію української інтелігенції «Стара громада». Азбучний спір в 1859. У світ вийшла поема Тараса Шевченка «Марія». Стара громада

Особи

Призначено, звільнено

Народились 8 січня Степан Смаль-Стоцький (1859—1939) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі. 31 січня Богданов Сергій Михайлович (1859—1920) — український вчений в галузі сільськогосподарської науки. 17 лютого Гамалія Микола Федорович (1859—1949) — український, російський, в подальшому радянський мікробіолог і епідеміолог, почесний академік Академії Наук СРСР, заслужений діяч науки. Лауреат Сталінської премії. 18 лютого Падалка Лев Васильович (1859—1927) — український статистик, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, громадський діяч. 20 лютого Білиловський Кесар Олександрович (1859—1938) — український поет, перекладач, видавець, лікар за фахом. 21 лютого Родзянко Михайло Володимирович (1859—1924) — катеринославський поміщик, маршалок дворян Новомосковського повіту, голова Катеринославської губернської земської управи, голова IV Державної думи Російської імперії. 1 березня Фоґель Роберт Пилипович (1859—1920) — український астроном, професор Київського Університету, директор Київської астрономічної обсерваторії. 1 березня Георгій Янков (1859—1920) — болгарський офіцер, полковник, адвокат. Учасник російсько-турецької війни (1877—1878). 2 березня Шолом-Алейхем (1859—1916) — єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. 2 березня Секержицький Вікентій Онуфрійович (1859 — після вересня 1919) — старшина Дієвої армії УНР. 9 березня Деревицький Олексій Миколайович (1859—1943) — історик, антикознавець, філолог, спеціаліст з античної філології, дослідник давньогрецької літератури та мистецтва. Ректор Новоросійського університету (1903—1905). 12 березня Демков Михайло Іванович (1859—1939) — український педагог, теоретик, історик та популяризатор педагогіки. 19 березня Тарасенко Василь Юхимович (1859—1926) — український геолог. 25 березня Шатуновський Самуїл Йосипович (1859—1929) — український математик. Один з основоположників одеської математичної школи. 27 березня Нестайко Денис Порфирович (1859—1936) — греко-католицький священик, громадський діяч. 1 квітня Цеглинський Роман (1859—1914) — галицький педагог і освітній діяч. 7 квітня Левитський Микола Васильович (1859—1936) — громадський діяч і кооператор, представник ліберального народництва в Україні, організатор кооперативного руху, публіцист. 9 квітня Александру Авереску (1859—1938) — румунський державний і політичний діяч, маршал Румунії (з 1934). 12 травня Алісов Михайло Олександрович (1859—1933) — український художник-мариніст та пейзажист. 22 травня Антоній Єзерський (1859—1905) — польський галицький художник. 26 травня Соловій Адам Ян (1859—1941) — професор кафедри акушерства та гінекології Львівського університету (1908-30). 27 травня Саксаганський Панас Карпович (1859—1940) — визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи Марка Кропивницького, один з корифеїв українського побутового театру. 3 липня Чирко Пилип Антонович (1859—1928) — український живописець, член Товариства передвижників. 3 червня Пенський Юліан Романович (1859—1920) — лікар, хірург, заслужений професор Харківського університету ім. В. Н. Каразіна. 16 серпня Теодор Тарнавський (1859 — після 1909) — доктор теології, ректор Чернівецького університету у 1892—1893 навчальному році, громадський діяч. 14 вересня Зелінський Тадей Францович (1859—1944) російський і польський науковець, дослідник античної культури, корифей російської та польської класичної філології, а також мислитель і громадський діяч. 25 вересня Зарудний Микола Олексійович (1859—1919) — українсько-російський зоолог — орнітолог і мандрівник. 28 вересня Іван Пилипів (1859—1936) — один з перших українських галицьких поселенців у Канаді. 1 жовтня Сабов Євменій Іванович (1859—1934) — греко-католицький священик і русофільський діяч на Закарпатті. 5 жовтня Берло Ганна Львівна (1859—1942) —— український історик, філолог, педагог. 7 жовтня Гамченко Сергій Свиридович (1859—1932) український археолог, товариш голови Всеукраїнського Археологічного комітету. Один із засновників Товариства дослідників Волині. Член-кореспондент Київського товариства старожитностей і мистецтва, член Історичного товариства Нестора-літописця, член Російського Археологічного товариства. 20 жовтня Вацик Яків Максимович(1859—1919) — український греко-католицький священик, педагог, громадський діяч. Доктор теології. 27 жовтня Сіцінський Юхим Йосипович (1859—1937) — історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священик, член Історичного товариства Нестора-літописця, дійсний член НТШ і Українського наукового товариства в Києві, Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва. 3 листопада Дейша-Сіоницька Марія Адріанівна (1859—1932) — оперна співачка, громадська діячка та педагогиня, одна з організаторок Московської народної консерваторії. 4 листопада Станіслав Нев'ядомський (1859—1936) — польський композитор, диригент, педагог і музичний критик. 14 листопада Самсонов Олександр Васильович (1859—1914) — російський воєначальник, генерал від кавалерії. Був командиром у російсько-японській та Першій світовій війнах. Під час другої командував 2-ю армією. Вчинив самогубство після розгромної поразки в битві під Танненбергом в ході Східно-Прусської операції. 16 листопада Сидоренко Михайло Дмитрович (1859—1927) — український геолог, петрограф і мінералог. 18 листопада Левицький Кость Антонович (1859—1941) — український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття — першої половини XX століття, доктор наук. Співзасновник УНДП. З листопада 1918 р. — голова Державного секретаріату ЗУНР. 26 листопада Лесь Кульчицький (1859—1938) — економіст, видавець, громадський діяч. 1 грудня Антонович-Мельник Катерина Миколаївна (1859—1942) — український історик, археолог, перекладач, громадська діячка. Член НТШ у Львові. 22 грудня Василь Єлиняк (1859—1956) — один з перших українських галицьких поселенців у Канаді. грудень Камінський Вітольд Болеславович (1859—1931) — український лікар-гідропат (гідротерапевт), потомствений дворянин. Леопольд Бачевський (1859—1924) — львівський підприємець. Гарасимів Антін (1859—1943) — український адвокат та державний діяч. Гнатенко Ілля — (1859 -?) — український політик, член I Державної думи від Подільської губернії, селянин. Зубченко Гаврило Леонтійович (1859 — після 1917) — депутат Державної думи Російської імперії першого скликання від Київської губернії. Іваненко Дмитро Олексійович (1859—1943) — український і російський письменник, журналіст. Копко Максим (1859—1919) — український композитор, греко-католицький священик у Перемишлі. Крижанівський Никанор Федорович (1859—1891) — революціонер. Левицький Пилип (1859—1920) — інженер-будівельник, громадський діяч. Лозина-Лозинський Костянтин Степанович (1859—1940) — російський лікар, народник. Мартинець Михайло Петрович (1859—1919) — міністр земельних справ (Державний секретар) ЗУНР. Морейніс-Муратова Фані Абрамівна (1859—1937) — російська революціонерка, член партії «Народна воля», редакторка, авторка спогадів. Володимир Підгородецький (1859—1923) — український архітектор. Рошкевич Михайлина Михайлівна (1859—1957) — українська фольклористка, мемуаристка. Томасевич Степан (1859—1932) — український галицький маляр і карикатурист. Филипович Володимир (1859—1935) — український лікар-хірург, громадський діяч. Трофименко Павло Олександрович (1859 — після 1907) — земський діяч, депутат Державної думи II скликання від Чернігівської губернії. Черняхівський Михайло Григорович (1859—1922) — український хірург. Професор. Доктор медицини. Шевирьов Іван Якович (1859—1920) — російський ентомолог, автор ґрунтовних досліджень жуків-короїдів та інших комах — шкідників лісу. Барон де Шодуар Іван Максиміліанович (1859—1919) — барон, володар садиби Івниця та маєтку в місті Житомир, меценат і художник. Шрамченко Олександр Миколайович (1859—1921) — культурний діяч, етнограф. Яценко Іван Фомич (1859—1895) — архітектор Російської імперії, працював в Одесі в стилі неоренесансу, необароко.

Померли 2 березня Шишацький-Ілліч Олександр Васильович (1828—1859) — український поет і етнограф. 5 червня Дмитро Святополк-Четвертинський (1777—1859) — князь руського (українського) походження, польський освітній та громадський діяч. 12 жовтня Арсеній (Митрофанов) (1805—1859) — архімандрит, настоятель Святогірського монастиря. Антоній Бенса (1787—1859) — польський актор, директор Краківського театру (тепер т. зв. «Старий театр») в 1810—1811 роках.

Засновані, зведені Третя тернопільська гімназія Церква Різдва Богородиці (Васильків) Церква Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка) Хрестовоздвиженська церква (Одеса) Церква святого великомученика Юрія Переможця (Острівець) Троїцька церква (Нова Забудова) Хрестоздвиженський костел (Полтава) Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ) Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор (Сімферополь) Церква Воздвиження Чесного Хреста (Микитинці) Церква святого архістратига Михаїла (Тростянець) Новомиргородський вікаріат Підзамче (станція) Багачка Перша Бакалове Березівка (Долинський район) Білярі Болгарка (Роздільнянський район) Боровики Бухалове (Гадяцький район) Велізарове Добраничівка Єлизаветівка (Роздільнянський район) Загорянівка Зелена Балка (Гадяцький район) Зоряне (Городнянський район) Кардамичеве Комарівка (Великомихайлівський район) Нова Дмитрівка (Золотоніський район) Новодмитрівка (Роздільнянський район) Новослобідка Одрадове (Роздільнянський район) Павлівка (Роздільнянський район) Ревунів Круг Човниця Шевченкове (Роздільнянський район)

Зникли, скасовані

Видання, твори Киевский телеграф (газета)

Примітки

Посилання