Ганс Кольбе (; 11 травня 1882, Ерфурт — 8 вересня 1957, Кіль) — німецький ландрат і військово-морський діяч, віце-адмірал.
Біографія 7 квітня 1900 року вступив на флот. Пройшов підготовку на навчальних кораблях «Гнейзенау» і «Штейн», а також у військово-морському училищі. Служив на лінійному кораблі «Імператор Вільгельм II». 1 жовтня 1905 року переведений в міноносний флот. У 1909-11 роках служив в Китаї і на Далекому Сході. З 1912 року — командир міноносця. Учасник Першої світової війни, командир 2-ї (1 листопада 1914 — 13 березня 1917) і 3-ї (14 березня 1917 — 6 листопада 1918) півфлотилій.
Після закінчення війни залишений на флоті. З 23 серпня 1920 року — командир 3-ї флотилії, з 9 вересня 1921 року — 3-го батальйону берегової оборони. З 27 вересня 1924 року — начальник штабу торпедних інспекції. З 25 вересня 1926 року — командир крейсера «Берлін», з 28 березня 1929 року — корабельної кадрованої дивізії «Остзее». 20.9.1929 очолив штаб військово-морської станції «Остзееє». З 1.4.1931 начальник торпедної інспекції, одночасно в 1931-32 неодноразово виконував обов'язки інспектора навчальних закладів. 1.10.1932 призначений командувачем розвідувальними силами флоту. Прохолодно поставився до приходу нацистів до влади і 24.9.1934 був відсторонений від посади і звільнений у відставку.
В 1934 році вступив у НСДАП (квиток №2 063 199) і очолив Імперський союз німецької морської могутності. З 1935 року — керівник Німецького Червоного Хреста в Шлезвігу. З 1936 року — обласний керівник Імперського колоніального союзу. Також був членом наступних організацій: Націонал-соціалістична народна благодійність, Імперський союз ППО, Народний союз німців за кордоном, Нордичне товариство і Товариство німецьких мисливців.
Звання
Кадет (7 квітня 1900) Фенріх-цур-зее (19 квітня 1901) Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1903) Оберлейтенант-цур-зее (30 березня 1906) Капітан-лейтенант (10 квітня 1911) Корветтен-капітан (21 січня 1920) Фрегаттен-капітан (1 серпня 1925) Капітан-цур-зее (1 січня 1928) Контр-адмірал (1 жовтня 1931) Віце-адмірал-інженер запасу (30 вересня 1934) Почесний штандартенфюрер СС (1940)
Нагороди
Орден Вази, лицарський хрест (Швеція; 5 серпня 1905) Орден Червоного орла 4-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (31 грудня 1917) Ганзейський Хрест (Любек) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1925) Рятувальна медаль (Португалія) (1927) Авіський орден, командорський хрест (Португалія; 3 червня 1927) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років; 1944)
Література
Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6 Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934 Matthias Schartl: Eine Clique „Alter Kämpfer“. Aufstieg und Fall regionaler NSDAP-Eliten in Stadt und Landkreis Schleswig. In: Birte Claasen, Uwe Danker et al. (Hrsg.): Demokratische Geschichte. Jahrbuch für Schleswig Holstein Bd. 15. Malente 2003, ISBN 3-933862-34-5, S. 161–22