Сігфрід Грасія (, 27 березня 1932, Ґаба — 23 травня 2005, Ґаба) — іспанський каталонський«Sígfrid Gràcia i Royo». Enciclopèdia de l'esport català. Barcelona: Grup Enciclopèdia Catalana. футболіст, що грав на позиції захисника.
Більшу частину кар'єри провів виступаючи за «Барселону», здобувши з командою 11 трофеїв, а також національну збірну Іспанії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1962 року.
Клубна кар'єра Народився 27 березня 1932 року в місті Ґаба і займався футболом у однойменній команді з рідного міста. 1949 року Грасія потрапив до «Барселони», яка відправила гравця в оренду до клубу «Еспанья Індустріаль», що грав на регіональному рівні. Повернувшись до «Барселони», він дебютував у Ла Лізі 14 вересня 1952 року в домашній грі проти «Депортіво» з Ла-Коруньї (4:3). кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих чотирнадцять років. За цей час тричі виборював титул чемпіона Іспанії. Втім так і не ставши основним гравцем, Грасія продовжував відправлятись до «Еспаньї Індустріаль», що тепер грала у Сегунді, де провів за клуб 13 матчів у 1953—1954 роках.
З 1955 року Грасія став основним гравцем «Барселони» по 1962 рік ніколи не грав менше 25 ігор у чемпіонаті за сезон, вигравши з командою три чемпіонства, чотири Кубка Іспанії та три Кубка ярмарків. Незважаючи на ці блискучі досягнення, Грасія не виграв Кубок європейських чемпіонів, програвши фінал 1961 року у Берні португальській «Бенфіці» (2:3). Через рік «Барселона» дійшла до фіналу Кубка ярмарків, цього разу програвши «Валенсії» у вирішальному поєдинку (2:6 та 1:1), при цьому у другому матчі на «Камп Ноу» Грасія був капітаном каталонців.
Загалом він зіграв у 526 матчах за «Барселону» в усіх турнірах і забив 21 м'яч, завершивши кар'єру в 1966 році у віці 34 років. 12 жовтня того ж року на «Камп Ноу» разом з товаришем по команді Марті Верхесом провів прощальний матч, де їх команда зіграла внічию з «Бенфікою» 1:1.
Виступи за збірні 1956 року зіграв один матч у складі другої збірної Іспанії.
28 червня 1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в грі відбору на дебютний чемпіонат Європи 1960 року проти Польщі (4:2). Втім у наступному раунді іспанці з політичних мотивів відмовились грати проти СРСР і були зняті з турніру.
Натомість за два роки Грасія у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, де провів 2 матчі, але його збірна посіла останнє місце у групі. Після «мундіалю» Сігфрід за збірну більше не грав і загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 10 матчівJUGADORES DE LA SELECCIÓN — futbol.sportec.es.
Також у 1951—1960 роках виступав за збірну КаталоніїClosa, Antoni; Rius, Jaume. Selecció Catalana de Fútbol: nou dècades d'història. editorial Jaume Rius, 1999. ISBN 8492294434., в якій провів 4 матчі та забив 2 голи.
Помер 23 травня 2005 року на 74-му році життя у місті Ґаба.
Статистика виступів
Титули і досягнення Чемпіон Іспанії (3): «Барселона»: 1952–53, 1958–59, 1959–60 Володар Кубка Іспанії (4): «Барселона»: 1952–53, 1957, 1958–59, 1962–63 Володар Кубка Еви Дуарте (1): «Барселона»: 1953 Володар Кубка ярмарків (3): «Барселона»: 1955–58, 1958–60, 1965–66
Примітки
Посилання