Володимир Анатолійович Григор'єв (; 10 лютого 1954, Московська область, РРФСР — 22 червня 2022, Москва)https://metaratings.ru/news/eks-futbolist-tsska-vladimir-grigorev-ushel-iz-zhizni-v-vozraste-68-let-1295211/ — радянський футболіст, виступав на позиції захисника. Зіграв 53 матчі та відзначився 2 голами у вищій лізі СРСР. Майстер спорту СРСР (1974).

Життєпис Вихованець таганрозького футболу, перші тренери — М. В. Ілляшов та В. Г. Кутуша. У 17-річному віці дебютував у дорослій команді таганрозького «Торпедо», яке грало в другій лізі.

У 1972 році перейшов у ворошиловградську «Зорю», в перших сезонах грав виключно за дубль. В основному складі «Зорі» дебютував 6 квітня 1974 року в матчі Кубку СРСР проти «Кайрата»Матч Кайрат — Заря Л. footballfacts.ru . У чемпіонаті СРСР перший матч зіграв 25 червня 1974 року проти «Арарату», вийшовши на заміну на 71-й хвилині замість Володимира Абрамова. Всього в сезоні 1974 року провів 4 матчі у вищій лізі та чотири — у Кубку країни. Став фіналістом Кубка СРСР 1974 року, але у фінальному матчі не грав.

У 1975 році перейшов у кемеровський «Кузбас». Наступного року мобілізований до армії і виступав за команду міста Чернігова, згодом перетворену в київський СКА. У 1976 році став володарем Кубку Української РСР. У 1977 році в матчі Кубку СРСР між армійцями Києва і МосквиМатч ЦСКА — СКА Киев. footballfacts.ru помічений тренером москвичів Всеволодом Бобровим і запрошений у ЦСКА.

У складі московських армійців дебютував 14 липня 1977 року в грі проти своєї колишньої команди — луганської «Зорі»Матч Заря Л — ЦСКА. footballfacts.ru . 2 жовтня 1977 року відзначився своїм першим голом на найвищому рівні, у воротах московського «Динамо»Матч ЦСКА — Динамо М. footballfacts.ru . При Всеволоді Боброву, протягом півтора сезонів (1977—1978) залишався основним гравцем ЦСКА, а в 1979 році грав нерегулярно. Всього провів за армійців 49 матчів у чемпіонаті СРСР, забив двома голами в чужі ворота та двома — у ворота власної команди, а також зіграв 4 матчі в Кубку СРСР10 февраля — день в истории ЦСКА .

У першій половині 1980-х років виступав за ще одну армійську команду — смоленську «Іскру». У 1980 та 1981 роках ставав чемпіоном Збройних Сил СРСР. У 1984 році — срібний призер Спартакіади дружніх армій (В'єтнам). Наприкінці кар'єри виступав за команду Центральної групи військ (Чехословаччина, місто Кутна Гора).

Провів 9 матчів у складі другої збірної СРСР та відзначився одним голом — у ворота збірної Мексики.

Особисте життя Син Антон (нар. 1985) теж став футболістом, виступав за ЦСКА та інші клуби Росії та Казахстану. Брат та племінник також були футболістами.

Примітки

Посилання Профіль гравця на сайті «Український футбол в цифрах» Профіль гравця на сайті «Луганський футбол» Профіль гравця на сайті footbook.ru Профіль гравця на сайті teams.by Профіль гравця на сайті cska-games.ru