Надія Юріївна Каратаєва ( 25 січняРамазан Рамазанов. Актриса Надежда «Каратаева: Мне — 90, и это не предел!» Газета «Вечерняя Москва» // vm.ru (25 января 2014 года) 1924, Москва — 10 жовтня 2019, там же) — радянська і російська актриса театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1981). Вдова народного артиста СРСР Анатолія Папанова. Учасниця німецько-радянської війни.

Біографія Надія Каратаєва народилася 25 січня 1924 року в Москві. Її батьки ніякого відношення до мистецтва не мали: тато був військовим, мама працювала лаборанткою в закритому НДІ. Надія з дитинства обожнювала театр, грала героїнь в шкільному драмгурткуВдова Папанова: «Играть спектакль Толю привозили под конвоем». Надежда Каратаева рассказывает о своём супруге, известном актёре театра и кино Анатолии Папанове. Журнал «Коллекция. Караван историй», март 2015 года. // 7days.ru (27 марта 2015 года).

У червні 1941 року, відразу після закінчення середньої школи, вступила на акторський факультет ГІТІСу. Однак почалася німецько-радянська війна, яка змінила її плани. Батько пішов на фронт, а Надія, трохи провчившись в інституті, вирушили з мамою в евакуацію до Новосибірська. Там вона пройшла курси сандружинниць, а потім добровільно пішла на фронт. Працювала у військовому госпіталі, а потім сандружинницею в санітарному поїзді № 74 Чита—Москва—Чита, який забирав поранених у Москві і відвозив їх у тил. Робила пораненим бійцям уколи, перев'язки, розносила їм їжу, мила посуд. Ходила по вагонах і читала їм бойові листки і вірші.

В 1943 році ГІТІС відновив заняття. Надія повернулася на навчання в інститут, де познайомилася з Анатолієм Папановим, який прийшов туди з передової (був комісований за станом здоров'я). Йому запропонували навчатися на другому курсі. Так опинився разом з Надією, бо через відсутність чоловіків, дівчатам ні з ким було грати етюди. 20 травня 1945 року Надія та Анатолій одружилися.

У 1946 році Надія Каратаєва закінчила ГІТІС (акторський курс Марії Овчининської та Василя Орлова).

Після закінчення інституту працювала разом з чоловіком у Російському драматичному театрі у місті Клайпеді Литовської РСР.

У 1948 році на запрошення театрального режисера Андрія Гончарова чоловік Надії повернувся до Москви, а вона приїхала до нього пізніше.

З 1950 року по 2014 рік Надія Каратаєва була актрисою Московського академічного театру сатири.

Померла в Москві 10 жовтня 2019 року в реанімації однієї з лікарень Москви. Похована поряд із чоловіком, Народним артистом СРСР Анатолієм Папановим, на Новодівичому кладовищі в Москві.

Родина У Московському академічному театрі сатири з 1948 року і до самої смерті грав і її чоловік, актор Анатолій Папанов (1922—1987).

У 1954 році у подружжя народилася дочка, Олена Папанова, яка згодом стала актрисою Московського драматичного театру імені М. М. Єрмолової.

Творчість

Роботи в театрі

Московський театр сатири Надія Каратаєва служила в театрі з 1950 року по 2014 рік, зіграла на його сцені в багатьох виставах:

«Не ваша справа» «Квадратура кола» «Подруги» «Божевільний день, або Одруження Фігаро» «Стара діва» «Смійтеся, паяци» «У часу в полоні» «Рідненькі мої» «Ревізор» «Гніздо глухаря» «Маленькі комедії великого будинку»

та інші.

Фільмографія

 — Лабіринт (фільм-спектакль) — дружина судді  — Офіцер флоту (фільм-спектакль) — сторожиха  — Совість (1-ша серія) — медсестра  — Маленькі комедії великого будинку (фільм-спектакль, сюжет № 1 «Оглядовий ордер») — Серафима Іванівна Іванова  — Особисте щастя (серія № 4) — дільничний лікар  — Таблетку під язик (фільм-спектакль) — Оксана Сметанкіна  — У часу в полоні (фільм-спектакль) — мати скитальця  — Ревізор (фільм-спектакль) — унтер-офіцерська вдова  — Гніздо глухаря (фільм-спектакль) — Наталя Гаврилівна, дружина Судакова  — Подаруй мені життя — бабуся Ольги  — Лола і маркіз. Віртуози легкої наживи — бабуся  — Під небом Верони — дружина академіка  — Час збирати каміння — господиня  — Невідкладна допомога-2 (серія № 6 «Мумія») — бабуся  — Вісім люблячих жінок (фільм-спектакль) — Шанель  — А ви йому хто? — бабуся Таня  — Лікарська таємниця — Некрасова  —  — Любов як любов — Кузмінівна  — Рідні люди (Україна) — бабуся Рая  —  — Спальний район — Марія Павлівна, директор школи  — Зроблено в СРСР — бабуся Катя, сусідка Михайла  — Інспектор Купер (фільм № 7 «Смерть зірки») — Семенівна

Примітки