2-га кавалерійська дивізія () була частиною рейхсверу, збройних сил Німеччини за часів Веймарської республіки.
За умовами Версальського мирного договоруДопускалося 18 кавалерійських полків проти лише 21 піхотного та 7 артилерійських полків в Рейхсвері було реорганізовано три суто кавалерійські дивізії, кожна з шести кавалерійських полків. Кавалерія була озброєна гвинтівками Karabiner 98В і легкими кулеметамиvgl. Klaus C. Richter: Zur Geschichte der deutschen Kavallerie. In: Cord Schwier (Hrsg.): „...und die Aufklärer sind immer dabei...“. 2. Auflage. Vrage, Munster 2005, ISBN 3-00-013145-0, S. 49..
Вона складалася з 6 кавалерійських полків, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го та 11-го (прусського) кавалерійських полків та 12-го (саксонського) кавалерійського полків. Штаб дивізії був розміщений у Бреслау.
Командирами дивізії були: Генерал-лейтенант Отто фон Прайніцер (1 червня 1920 — 1 квітня 1922) Генерал від інфантерії Ернст Гассе (1 квітня 1922 — 1 січня 1925) Генерал кінноти Гуго фон Кайзер (1 січня 1925 — 1 жовтня 1926) Генерал-лейтенант Ріхард фон Граберг (1 жовтня 1926 — 1 жовтня 1928) Генерал від інфантерії Герд фон Рундштедт (1 жовтня 1928 — 1 лютого 1932) Генерал-майор Пауль Людвіг Евальд фон Кляйст (1 лютого 1932 — 1 жовтня 1933) Генерал-майор Гюнтер фон Погрелль (1 жовтня 1933 — 1 жовтня 1935)
Вона була підпорядкована Gruppenkommando 1 / Wehrkreiskommando III.
Примітки
Посилання Feldgrau.com