Мартін Фібіг (; 7 травня 1891 — 24 жовтня 1947) — німецький воєначальник, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія 3 березня 1910 року вступив в 18-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, ад'ютант батальйону. Пройшов льотну підготовку (1915), льотчик бомбардувальної авіації. З 2 серпня 1918 року — командир 9-ї бомбардувальної ескадри. В лютому 1919 року демобілізований. Працював у цивільній авіації.

1 травня 1934 року прийнятий в люфтваффе і призначенням начальником авіабази в Грайфсвальді. З 1936 року — начальник училища бомбардувальної авіації в Фасбергу, з 1 липня 1938 року — командир 253-ї (потім 4-ї) бомбардувальної ескадри «Генерал Вефер». Учасник Польської і Французької кампаній. 10 травня 1940 року збитий в повітряному просторі Нідерландів і взятий в полон, через 6 днів звільнений німецькими військами. З 16 травня 1940 року — офіцер для особливих доручень і командир бойової групи в танковій групі Гудеріана. 1 серпня 1940 року призначений начальником служби безпеки польотів. З 2 квітня 1941 року служив в 4-му, потім в 2-му і 8-му авіаційних корпусах. 12 квітня 1942 року призначений командиром 1-ї авіаційної дивізії, яка билася на центральній ділянці радянсько-німецького фронту. З 1 липня 1942 року — командир 8-го (Крим), з 22 травня 1943 року — 10-го авіаційного корпусу, дислокованого в Греції. Одночасно з 22 травня 1943 року — начальник Командування Люфтваффе «Північний Схід». Надавав в тому числі підтримку з повітря морським конвоям країн Осі. Постійні перекидання частин на радянсько-німецький фронт повністю знекровили 10-й корпус: 1 вересня 1944 року він був розформований, а Фібіг зарахований в резерв ОКЛ. З 1 лютого 1945 року — командир 2-го авіаційного корпусу, який 12 квітня був переформований в Командування ВПС «Північний Схід». Літаки Фібіга прикривали з повітря операції групи армій «Вісла» на Одерському фронті. У травні відійшов на Захід і 8 травня здався британським військам. 6 лютого 1946 року переданий югославській владі. Військовим трибуналом в Белграді визнаний винним в скоєнні воєнних злочинів на Балканах і засуджений до страти. Повішений.

Звання

Фенріх (3 березня 1910) Лейтенант (20 березня 1911) — патент від 24 червня 1909 року. Оберлейтенант (18 червня 1915) Гауптман (20 червня 1918) Майор (1 травня 1934) Оберстлейтенант (1936) Оберст (1 червня 1938) Генерал-майор (1 квітня 1941) Генерал-лейтенант (1 квітня 1942) Генерал авіації (1 березня 1943)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) Медаль «За відвагу» (Гессен) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 2-го класу (18 вересня 1939) 1-го класу (3 травня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (8 травня 1940) дубове листя (№ 168; 23 грудня 1942) Авіаційна планка бомбардувальника Німецький хрест в золоті (4 травня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 306 Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.

Примітки