Статура — пропорції і особливості частин тіла, а також особливості розвитку кісткової, жирової і м'язової тканин.
Розміри і форми тіла кожної людини генетично запрограмовані. Ця спадкова програма реалізується в ході онтогенезу, тобто в ході послідовних морфологічних, фізіологічних і біохімічних трансформацій організму від його зародження до кінця життя.
Соматотип (від грец. Soma — рід. п. Somatos — тіло), соматична конституція — конституційний тип статури людини, але це не тільки власне статура, але і програма його майбутнього фізичного розвитку.
Статура людини змінюється протягом її життя, тоді як соматотип обумовлений генетично і є постійною його характеристикою від народження і до смерті. Вікові зміни, різні хвороби, посилені фізичні навантаження змінюють розміри, обриси тіла, але не соматотип. Соматотип — тип статури — визначається на підставі антропометричних вимірів (соматотипування), генотипово обумовлений, конституційний тип, який характеризується рівнем і особливістю обміну речовин (переважним розвитком м'язової, жирової або кісткової тканини), схильністю до певних захворювань, а також психофізіологічними відмінностями.
Розміри тіла Серед розмірів тіла виділяють тотальні (від — весь, цілий, повний) і парціальні (від — частина). Тотальні (загальні) розміри тіла — основні показники фізичного розвитку людини. До них відносяться довжина і маса тіла, а також об'єм грудної клітини. Парціальні (часткові) розміри тіла є складовою частиною тотального розміру і характеризують розміри окремих частин тіла. Розміри тіла визначаються при антропометричних обстеженнях.
Більшість антропометричних показників має значні індивідуальні коливання. Загальні розміри тіла залежать від його довжини і маси, окружності грудної клітини. Пропорції тіла визначаються співвідношенням розмірів тулуба, кінцівок і їх сегментів. Розміри тіла (поряд з іншими параметрами, що характеризують фізичний розвиток) є важливими параметрами спортивного відбору та спортивної кар'єри. Наприклад, для досягнення високих спортивних результатів у баскетболі велике значення має високий зріст і довгі кінцівки. Разом з тим, не так уже й рідко великого успіху досягають і ті спортсмени, соматотип яких відрізняється від найкращого для цього виду спорту. У подібних випадках позначається вплив багатьох факторів, у першу чергу таких, як рівень фізичної, технічної, тактичної і вольової підготовки атлетів.
Пропорції тіла При однаковому зрості розміри окремих частин тіла у різних людей можуть бути різними. Ці відмінності виражаються як в абсолютних розмірах, так і у відносних величинах. Пропорції тіла це співвідношення розмірів окремих частин тіла (тулуба, кінцівок та їхніх сегментів). Зазвичай розміри окремих частин тіла розглядають у співвідношенні зі зростом або виражаються у відсотках довжини тулуба або довжини корпусу. Для характеристики пропорцій тіла найбільше значення мають відносні величини довжини ніг і ширини плечей.
Індекси і типи пропорцій тіла Оскільки пропорції тіла позначають співвідношення розмірів різних його частин, то, природно, для їх характеристики мають значення не абсолютні, а відносні розміри тулуба, кінцівок і т. п. Найбільш старий, але поширений прийом для встановлення співвідношення розмірів — метод індексів, який складається в тому, що один розмір (менший) визначається в процентних частках іншого (більшого) розміру. Найбільш поширеним методом характеристики пропорцій тіла є обчислення відношення довжини кінцівок і ширини плечей до загальної довжини тіла. За співвідношенням цих розмірів зазвичай виділяють три основних типи пропорцій тіла: 1) брахіморфний, який характеризується широким тулубом і короткими кінцівками, 2) доліхоморфний, що відрізняється зворотніми співвідношеннями (вузьким тулубом і довгими кінцівками) в З) мезоморфний, що займає проміжне положення між брахі- і доліхоморфними типами. Відмінності між цими типами зазвичай виражають за допомогою системи індексів; наприклад, у відсотках довжини тіла визначають ширину плечей, ширину тазу, довжину тулуба, довжину ніг. Ці індекси можуть бути використані як засоби безпосереднього вираження форми і для цієї мети цілком придатніРогинский Я. Я., Левин М. Г. Антропология: Ученик для студентов ун-тов / Я. Я. Рогинский, М. Г. Левин. — М.: Высшая школа, 1978. — 528 с. Бунак В. В. Антропометрия. Практический курс / В. В. Бунак. — М., 1941. — 367 с. .
Пропорції тіла і вік людини Вікові відмінності в пропорціях тіла загальновідомі: дитина відрізняється від дорослого відносно короткими ногами, довгим тулубом, великою головою (рис). Для характеристики вікових змін пропорцій тіла можна вражати розміри у дітей в частках величини цих розмірів у дорослих, прийнявши їх за одиницю. Далі наведені вікові зміни пропорцій тіла у хлопчиків (за Бунаком)Бунак В. В. Размеры и формы позвоночника человека и их изменения в период роста / В. В. Бунак // Ученые записки МГУ. — 1940. — Вып. 34. — С. 126—154. :
+Розміри Новонароджені 1 рік 4 роки 7 років 13 років 17 років 20 років Довжина ноги 0,24 0,36 0,56 0,68 0,85 0,98 1,00 Довжина руки 0,32 0,44 0,54 0,67 0,81 0,97 1,00 Довжина тулуба 0,36 0,46 0,6 0,68 0,82 0,92 1,00 Ширина плечей 0,32 0,44 0,58 0,68 0,83 0,93 1,00 Ширина тазу 0,28 0,44 0,6 0,68 0,83 0,93 1,00
Пропорції тіла і статеві відмінності Статеві відмінності частково пов'язані з різницею в довжині тіла чоловіків і жінок, але головним чином вони є специфічним проявом статевого диморфізму. Жінки відрізняються від чоловіків більшою шириною тазу і меншою шириною плечей (по відношенню до довжини тіла).
Довжина руки і довжина ноги у відсотках довжини тіла приблизно однакова для обох статей.
Якщо ж розглядати пропорції тіла у чоловіків, які не вирізняються в середньому по своєму зросту від жінок, то результати будуть іншими, а саме: такі чоловіки, в середньому, будуть неодмінно більш довгоногими (за індексом), ніж інші чоловіки. Ця довгоногість наслідок того, що кореляція довжини ніг і довжини корпусу невелика і тому серед відібраних чоловіків з малим корпусом будуть суб'єкти як з короткими, так і з довгими ногами. Дослідження показали, що жінки по відносній довжині ніг відрізняються як від чоловіків малого зросту, так і від чоловіків з малим корпусом. Жінка більш довгонога, ніж перші, і більш коротконога, ніж другі. Аналогічні результати виходять в разі приведення розмірів у жінок до довжини тіла і довжині корпусу чоловіків. При всіх розрахунках чоловіки мають відносно більш вузький таз і більш широкі плечі, ніж жінки. +Розміри тіла чоловіків і жінок за однаковій величині вихідного розміру (за Бунаком)Розміри Довжина тіла Довжина тулуба1651537771ЧЖЧЖЧЖЧЖ Довжина тулуба 77,0 75,1 72,7 71,3 - - - - Ширина плечей 37,5 35,6 35,4 34,0 37,5 35,2 36,334 Ширина тазу 28,0 29,5 26,2 27,4 28,0 28,6 26,827,4 Довжина ноги 88,0 89,2 81,2 82,9 88,8 83,5 85,682,0 Довжина руки 74,5 74,5 69,1 69,1 74,5 72,0 72,069,1
Пропорції тіла і конституційний тип Гармонійність пропорцій тіла є одним з критеріїв при оцінюванні стану здоров'я людини. При диспропорції в будові тіла можна припускати порушення ростових процесів і причинах, що їх зумовлюють (ендокринних, хромосомних та ін.). На підставі обчислення пропорцій тіла в анатомії виділяють три основних типи статури людини: мезоморфний, брахіморфний, доліхоморфний. До мезоморфного типу статури (нормостеніки) відносять людей, анатомічні особливості яких наближаються до усереднених параметрів норми (з урахуванням віку, статі і т. д.). У людей брахіморфного типу статури (гиперстеніки) переважають поперечні розміри, добре розвинена мускулатура, вони не дуже високого зросту. Серце розташоване поперечно завдяки високому розташуванню діафрагми. У брахіморфних легені коротші і широкі, петлі тонкої кишки розташовані переважно горизонтально. Люди доліхоморфного типу статури (астеніки) відрізняються переважанням поздовжніх розмірів, мають відносно довші кінцівки, слабо розвинені м'язи і тонкий прошарок підшкірного жиру, вузькі кістки. Діафрагма у них розташована нижче, тому легені довші, а серце розташоване майже вертикально. У табл. 3 наведені відносні розміри частин тіла у людей різних типів статури.
Таблиця 3. Пропорції тіла (за П. Н. БашкіровимАркин Ефим Аронович Личность и среда в свете современной биологии. — М.: «Новая Москва», 1924. — 96 с. — (Библиотека «Вестника просвещения»). ): Тип статури Розміри частин тіла щодо довжини тіла, % Довжина Ширина тулуба ноги руки плечей таза Доліхоморфний (астенічний) 29,5 54,0 46,5 21,5 16,0 Мезоморфний (нормостеничний) 31,0 52,0 44,5 23,0 16,5 Брахіморфний (гиперстеничний) 33,5 50,0 42,5 24,5 17,5
Групові відмінності в пропорціях тіла
Соматотипування Типологія людини Кречмера Специфіка обмінних процесів і ендокринних реакцій становить сутність функціональної конституції. Конституція в широкому сенсі (включаючи генетичну, морфологічну і функціональну) представляє інтерес тому, що її вважають відповідальною за своєрідність реактивності організму. Вважається доведеною неоднакова сприйнятливість людей різних конституційних типів до дії зовнішніх і внутрішніх факторів. В даний час налічується більше ста класифікацій конституції людини, заснованих на різних ознаках. Тому існують конституціональні схеми, в основу яких покладені морфологічні, фізіологічні, ембріологічні, гістологічні, нервово-психічні та інші критерії. Спроби класифікувати людину за будовою тіла, особливостям поведінки, або схильності до тих чи інших захворювань сягає глибокої давнини. У IV столітті до н. е. давньогрецький лікар Гіппократ вперше зв'язав особливості статури людей з їх схильністю до певних захворювань. На основі емпіричних зіставлень він показав, що люди невисокого зросту, щільні, схильні до апоплексичного удару, люди ж високі і худі — до туберкульозу. Однак, ніякої класифікації, що розрізняє людей за типом будови тіла, Гіппократ не створив, так як його основний інтерес лежав в області вивчення людського темпераменту. Сучасна психологія досі користується типологією Гіппократа, розділяючи людей на холериків, сангвініків, флегматиків і меланхоліків. Уваги заслуговує типологія людини німецького психопатолога Е. Кречмера (1888—1964), який був переконаний, що люди з певним типом статури мають певні психічні особливості. Їм була розроблена наступна типологія статури:
Астенічна — (від грец. — слабкий) відрізняється слабким зростанням «в товщину» при більшому зростанні «в довжину»; він худий, з тонкою блідою шкірою, вузькими плечима, довгою і плоскою грудною кліткою. Має крихку статуру, високий зріст; здається ще вище, ніж він є насправді; у нього худі руки, довгі нижні кінцівки, видовжене обличчя, довгий тонкий нісБольшой психологический словарь / Мещеряков Б. Г., Зинченко В. П. (ред.). — СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. — 632 с. — ISBN 5-93878-086-1. Головин С. Ю. Словарь практического психолога. — Минск: Харвест, 1998. — 301 с. — ISBN 985-433-167-9. . У яскраво виражених астеников спостерігається також невідповідність між подовженим носом і недорозвиненням нижньої щелепи. Астенічні жінки нагадують астеніків-чоловіків, але вони можуть бути не тільки худорляві, але і малорослі. Яскраво виражені астеники передчасно старіють. Пікнічна — (від грец. — товстий, щільний) середнього або малого зросту, з багатою жировою тканиною, з тулубом який розплився, круглою головою на короткій шиї, з дрібним широким обличчям. Виявляє тенденцію до ожиріння. Атлетична — (від грец. — боротьба, сутичка) має добру мускулатуру, міцну статуру, середній зріст, широкі кістки, широкий плечовий пояс і вузькі стегна, опуклі лицьові кістки.
Крім названих типів, Е. Кречмер виділяв ще диспластичний тип, що характеризується безформною будовою і різними деформаціями статури.
Екто-, мезо- і Ендоморфія