Громадянська релігія — сукупність релігійних цінностей, символів, обрядів і понять, які забезпечують національну або політичну єдність. Це релігія, яка об'єднує суспільство, незалежно від віросповідання на основі загальних символів, ритуалів і ідей, які приймаються більшістю громадян країни як священні, які підносять громадян над буденністю і об'єднують народ в одне ціле - націю.
Відмінною рисою громадянської релігії є її зв'язок з державною владою. Держава використовує релігію і символи для здійснення своїх політичних цілей.
Характерні особливості громадянської релігії можна простежити з епохи античності. У Стародавньому Римі імператори були головними жерцями в державному культі і були об'єктом загального поклоніння. Саме поняття "громадянська релігія" – термін, який запровадив Жан-Жак Руссо (1712–1778), зокрема у контексті суспільного договоруГоворун К. Політичне Православ'я: доктрина, що розділяє Церкву. Переклад Олексій Панич, Київ: Дух і Літера, 2019. С. 30. Передбачалось, що завдяки догмам громадянської релігії, суспільство буде іти на поступки власної свободи та благополуччя в обмін на захист своїх прав. Руссо викладає прості догми громадянської релігії: прийдешність життя, нагорода за чесноту і покарання за порок, виключення релігійної нетерпимостіBellah R. Civil Religion in America. Dædalus, Journal of the American Academy of Arts and Sciences, from the issue entitled, "Religion in America," Winter 1967, Vol. 96, No. 1, pp. 1-21. Link: https://web.archive.org/web/20050306124338/http://www.robertbellah.com/articles_5.htm.
Соціологічного значення термін громадянська релігія набув завдяки американському соціологу Роберту Нілу Беллу, зокрема у його статті «Громадянська релігія в Америці». Американський соціолог проаналізував чинники існування громадянської релігії в інавгураційній промові 35-го Президента США Джона Фіцджеральда Кеннеді. Роберт Белл також звернув увагу на релігійний аспект американської декларації про незалежність. Серед іншого, американський патролог та історик Ярослав Пелікан тлумачив Конституцію США у термінах громадянської релігії як «американське Святе Письмо». Попри винайдення терміна «громадянська релігія» у Європі, переважно він використовувався в американському контексті.Говорун К. Політичне Православ'я: доктрина, що розділяє Церкву. Переклад Олексій Панич, Київ: Дух і Літера, 2019. C. 32
Види релігії В цьому розділі Жан-Жак Руссо виділяє три роди релігії по відношенню до суспільства: релігія людини релігія громадянина релігія священницька
Говорячи про другий вид релігії, він вказував на релігію громадянина. Ця релігія: "… дає їй своїх богів, своїх власних патронів і покровителів. У неї свої догмати, свої обряди, свій зовнішній культ, приписуваний законами; виключаючи ту єдину націю, яка їй вірна, все інше для неї є щось неправильне, чуже, варварське; вона поширює свої обряди не далі своїх вівтарів ".
Говорячи про третю релігії, Жан-Жак Руссо визначає її як дивну і надзвичайну: «… ця релігія, даючи людям два законодавства, двох правителів, дві вітчизни, накладає на них взаємовиключні обов'язки і заважає їм бути одночасно побожними і громадянами».
Див. також Духовні скріпи
Примітки
Посилання Громадянської (цивільної) релігії концепція // Українська Релігієзнавча Енциклопедія