Йозеф Нéруда (; 16 січня 1807, Могельно — 18 лютого 1875, Брно) — моравський органіст і вчитель музики; правнук композитора .
Біографія Йозеф Неруда опанував основи гри на органі в . У молодості працював помічником викладача в Намешті над Ославою, крім цього грав у гауґвітцькій каплиці та викладав фортепіано в Оломоуці. У 1832 році прийняв пропозицію стати органістом у Брно та зберігав цю посаду 36 років.
У Йозефа Неруди було десять музично обдарованих дітей, з деякими з них він створив «Квартет Неруди» та організовув гастролі по всій Європі. Наприклад, його дочка Амалі Неруда (одружена з Вікенгаузером, 1834—1890) була талановитою піаністкою, одним з її учнів був Леош Яначек. Вільма Неруда була обдарованою скрипалькою, її прихильники, включаючи принца Уельського, пізніше короля Едуарда VII, подарували Вільмі палаццо в Асоло, поблизу Венеції. Ще одна дочка, Марія Неруда, також скрипалька, вийшла заміж за співака і композитора Фріца Арльберга.
Серед синів виділявся видатний віолончеліст Франтішек Ксавер Неруда, який згодом став професором консерваторій в Санкт-Петербурзі та Копенгагені.
Примітки
Посилання