Володимир Якович Михайлю́к ( 17 квітня 1921, Велика П'ятигірка — 1 липня 1994, Івано-Франківськ) — український графік; член Спілки художників України з 1962 року.

Біографія Народився 17 квітня 1921 року в селі Великій П'ятигірці (тепер Бердичівський район Житомирської області, Україна). Українець. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), медалями «За відвагу» (22 квітня 1945), «За взяття Берліна» (9 червня 1945), «За визволення Праги» (9 червня 1945)Пам'ять народу.. Член ВКП(б) з 1946 року.

1953 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Іван Гуторов, Вітольд Манастирський, Семен Лазеба, Роман Се­ль­ський).

Жив в Івано-Франківську, в будинку на вулиці Понишева № 3, квартира 2. Помер в Івано-Франківську 1 липня 1994 року.

Творчість Працював в галузі станкової, книжкової, прикладної графіки, створював плакати, портрети, екслібриси. Серед робіт: ілюстрації до книги «Лесь Мартович сміється» Володимира Бандурака (1961, Станіслав); плакати: «На нові подвиги, комсомол!» (1958); «Народ і армія єдині» (1965); «Я — син народу, що вгору йде» (1966); Люди, бережіть мир!» (1967); станкова графіка: «Верховинець» (1959); «Т. Г. Шевченко» (1964); «Ветеран Г. Дяков» (1985). Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.

Примітки

Література Михайлюк Володимир Якович // ; Михайлюк Володимир Якович // ; Лабінський М. Г. Михайлюк Володимир Якович //