Єврейський цвинтар в Бердичеві (Житомирська область) було засновано у XVIII століттіЗа даними сайту «Наш Бердичів» — у 1798 році.

Короткий опис Єврейський цвинтар розташований на вулиці Житомирській 72, на північ від міста в напрямку Житомира. На цвинтарі відбувалися поховання до жовтня 1973 року. Це єдиний з трьох єврейських цвинтарів міста, який зберігся донині. На цвинтарі збереглося близько 5000 надгробків.

При вході до цвинтаря встановлено пам'ятний знак жертвам масових розстрілів євреїв Бердичева, які проводили нацисти 15-16 вересня 1941 року.

У південній частині кладовища поряд із залізничною колією знаходиться пам’ятний знак жертвам політичних репресій 1937-1938 рр. 14-15 травня 1990 року на пустирі єврейського кладовища відбулась ексгумація частини могил, яку провели відповідні спеціалісти. Ними встановлено, що тут знаходяться групові поховання розстріляних громадян у 1937-1938 pp. У п’ять великих, обтягнутих червоною матерією, домовин зібрали останки 195 чоловік, кожен із яких загинув від кулі у потилицю. З приводу цих подій відбулася громадська панахида 16 травня 1990 р. Сам пам’ятний знак на місці перепоховання останків жертв репресій відкрито 18 квітня 1995 року. Напис на пам’ятному знакові: “Жертвам репресій від бердичівлян. 1995 р.”.

1809 року в південно-східній частині цвинтаря був похований рабин Леві Іцхак з Бердичева, відомий хасидський рабин і цадик. 1991 року, вже за часів незалежності України, на кошти мецената з Ізраїлю Нахмана Ельбаума було споруджено нову усипальницю Леві Іцхака. 1996 року усипальниця була пошкоджена вандалами, але згодом відремонтована. У 2007 році відбулась реконструкція усипальні та прилеглої до неї території – звели нові стіни усипальні поверх старих (їх згодом розібрали), встановили огорожу. На сьогодні могила рабина Леві Іцхак з Бердичева залишається місцем паломництва хасидів із усього світу.

На території кладовища розташована також сімейна усипальня Макарівського рабина (згодом Бердичівського) Мойше Мордехай Тверського (1844-1920), його сина рабина Цві-Арія Тверського (?-1935) та зятя Цві-Арія – рабина Хаїма Каннера (?-1937). Усипальниця родини Тверських відновлена у 1990—1991 роках. Також на кладовищі окремо знаходиться могила Мірл Каннер-Тверської. Під час Другої світової війни цю усипальню знищили. У 1990-1991 рр. нащадок родини Тверських Ісак Каннер відновив усипальню, згодом провів повторну реставрацію.

Видатні особистості ]] Леві Іцхак з Бердичева (1740—1810), хасидський рабин і цадик. Мойше Мордехай Тверський (1844—1920), його син рабин Цві-Арія Тверський (?-1935) рабин Хаїм Каннер (?-1937). рабин Шмар'є (Шмерла) (пом. 4.11.1910), син рабина Аврума-Елі з брацлавських хасидів.

Примітки

Література Іващенко О. М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: «Полісся», 2005 р. — с. 14-15, 63-65. До відома населення міста. // «Радянський шлях», №158 (9900) від 06.10.1973 р. Козінчук Л. Пам'ятник репресованим. // «Земля Бердичівська», № 32 (14432) від 22.04.1995 р. Елисаветский С. Е. Бердичевская трагедия (документальное повествование). Киев, 1991. Пам'ятник жертвам фашизму. // «Радянський шлях», № 77 (13780) від 15.05.1990 р. Обережно, вандалізм! // «Земля Бердичівська», № 29-30 (14532-14533) від 10.04.1996 р.

Посилання

Опис на www.berdichev.org (англійською) Мій Бердичів: Вул. Житомирська, 72. Єврейське кладовище