Монастир Успіння Пресвятої Богородиці в Тернополі (ЧНІ) — монастир Української греко-католицької церкви в м. Тернопіль.
Історія 15 вересня 1931 року отці Редемптористи отримали в Тернополі храм і монастирський дім. Згодом храм розширили, і 7 липня 1936 року владика Миколай Чарнецький освятив оновлену церкву. Цей монастир був місійним центром, а отці Редемптористи проводили місії та реколекції.
Під час Другої світової війни монастир був зруйнований, а церква — пошкоджена. У серпні 1946 року радянська влада закрила монастир і церкву. У травні 1962 року зруйнували дзвіницю, а 19 листопада того ж року — монастирську церкву.
У серпні 1990 року на місці зруйнованого храму освятили хрест. Будівництво нової церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці розпочалося в 1991 році. 19 серпня 1993 року її освятив владика Михаїл Сабрига. Поряд із храмом у 1996 році збудували монастир.
У храмі зберігаються мощі блаженних священномучеників Миколая Чарнецького та Василія Величковського. Монастир має папське право.
При парафії діють: Вівтарна дружина і Марійська дружина. Молодіжна спільнота «Світло Марії». Спільнота «Матері в молитві».
На церковному подвір'ї встановлено хрест-розп'яття Ісуса Христа та фігуру Пресвятої Богородиці.
Настоятелі о. Йосиф Де Вохт (1931—1933), о. Володимир Породко (1933—1939), о. Людвік Ванганзенвінкель (1939—1939), о. Михайло Перетятко (1939—1941), о. Василь Рудка (1940—1941), о. Іван Зятик (1941—1942), о. Василій Величковський (1942—1943), о. Маврикій Ван де Мале (1943—1944), о. Василій Величковський (1944—1945), о. Петро Козак (1945—1946), о. Михайло Шевчишин (1992—1996), о. Михайло Хрипа (1996—1996), о. Михайло Шевчишин (1996—2005), о. Мар'ян Ференц (2005—2008), о. Петро Мірчук (2008—2011), о. Олег Кашуба (з 2011, ігумен та адміністратор), о. Василь Оприско (сотрудник), о. Ярослав Марчак (сотрудник), о. Мирон Шевчук (сотрудник), о. Михаїл Шевчишин (сотрудник та місіонер).
Джерела