Акаде́мія театра́льна — навчальний заклад, який діяв упродовж 1919 року в Києві під керівництвом Володимира Сладкопєвцева. Навчання проводились у будинку за адресою: вул. Золотоворітська, 3.Київські адреси Василя Липківського / Костянтин Липківський // День, 4 квітня 2009 року day.kyiv.ua
Загальні відомості Навесні 1918 року в Києві з метою оновлення театрального мистецтва була створена «Драматична консерваторія», яка діяла в одній зі шкіл на околиці міста і мала статус училища. У ній викладали Г. К. Крижицький, А. О. Альшванг, С. С. Мокульський, М. П. Алексєєв, В. Ф. Асмус, С. Ю. Висоцька, Є. Дерев'янко-Просвєтов. Училище проіснувало до 1919 року.
Після закриття «Драматичної консерваторії» кооперативним Товариством соборної творчості «Взыскующие града», яке з весни і до кінця 1919 року (при владі більшовиків, а потім денікінців) займалося в Києві розвитком театру, кіно, літератури й журналістики, була створена Театральна академія.
Засновниками Академії були Г. К. Крижицький та В. В. Сладкопєвцев.
Навчальна програма передбачала спеціальні та загальноосвітні дисципліни.
При Академії були організовані: майстерня художнього слова, яка включала відділ поезії (керівник Ілля Еренбург); майстерня драматургії (керівники Георгій Крижицький, Володимир Сладкопєвцев); майстерня журнально-газетної роботи; кіносценарна майстерня; майстерня художньої критики.
Та вже восени 1919 року частина викладачів і студентів Театральної академії перейшли до Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, створеного ще 1918 року на базі Музично-драматичної школи імені Миколи Лисенка. Володимир Сладкопєвцев був професором цього вишу в 1918—1923 роках.
Відомі викладачі А. О. Альшванг (історія музики), музикознавець С. С. Мокульський (історія театру), мистецтвознавець М. П. Алексєєв (історія російського театру), літературознавець О. Й. Дейч, літературознавець О. С. Вознесенський-Бродський, кінодраматург, критик С. Ю. Висоцька (акторська майстерність), акторка і режисер Г. К. Крижицький (акторська майстерність), режисер Є. М. Кузьмін, мистецтвознавець А. Г. Бовшек, художнє слово Л. Л. Лук'янов, режисер, грим
Відомі слухачі Є. А. Дроб'язко (поет і перекладач) М. О. Левкоєв (згодом — народний артист РРФСР) В. В. Куза (згодом — заслужений артист РРФСР) Н. О. Розенель-Луначарська (актриса, драматург, перекладачка) Г. В. Артоболевський (майстер художнього слова, письменник, вчений-зоолог) К. О. Агранович-Шульман, акторка, концертна адміністраторкаАгранович-Шульман Клара Александровна
Примітки
Література Смирнова-Іскандер О. В. Театральна Україна двадцятих років. Київ, 1984. Українська культура: сторінки історії XX століття / В. Г. Виткалов. — К.: Вертекс, 2004. — С. 52 Крижицький Г. Випереджаючи час. Київ, 1984. Крижицкий Г. К. Дороги театральные. — М.: 1976 Дейч А. Голос памяти. Москва, 1964.
Джерела
(pdf, ч. 1) К. В. Гончарук. Академія театральна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43420 (дата звернення: 16.05.2021) Театральна академія // Київ: енциклопедичний довідник, 1981, с. 588. Академія театральна // Академія театральна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Академія_театральна (дата звернення: 16.05.2021) Театральная академия // Украинский советский энциклопедический словарь. — К.: «ГР УРЕ», 1989. — С. 348.