Онисим Михайлович Брон ( 1 вересня 1895, Новомосковськ — 2 лютого 1975, Москва) — російський і український радянський диригент і педагог.
Біографія Народився року в місті Новомосковську (тепер Дніпропетровська область, Україна). Навчався у Київській консерваторії (1916 року закінчив клас фортепіано Володимира Пухальського; 1918 року — клас композиції Рейнгольда Ґлієра).
Протягом 1918—1922 років працював концертмейстером і диригентом Київського оперного театру, у 1925–1926 роках — Харківського оперного театру. З 1930 по 1932 рік працював диригентом Київського оперного театру, та одночасно викладав диригування у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка.
Протягом 1937–1944 років диригував у Ленінградському театрі опери та балету імені Сергія Кірова. З 1944 по 1948 рік працював у Мінську художнім керівником і головним диригентом Білоруського театру опери та балету та викладав у Білоруській консерваторії.
В Москві у 1948–1952 роках очолював оперний ансамбль Всесоюзного радіо, а у 1952–1956 — Ансамбль радянської опери Всесоюзного театрального товариства. Викладав в Державному інституті театрального мистецтва. Помер у Москві 2 лютого 1975 року.
Творчість В репертуарі опери: «Розлом» Володимира Фемеліді; «Яблуневий полон» Олеся Чишка; «Борис Годунов» Модеста Мусоргського; «Пікова дама» Петра Чайковського; «Північний вітер» Льва Кніппера; «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка (1954, прем'єра, з участю Івана Козловського та Василя Лубенцова). Автор статей: «Дирижер и музыкальная культура оперного спектакля» // «О культуре оперного спектакля», Москва, 1956. сторінки 39—66; «Музыкальный театр и современность» // «Вопросы развития советской оперы», Москва, 1962, сторінки 54—71.
Примітки
Література
Рій Н. М. Брон Онисим Михайлович //