Кристіна Перрі Россі (; нар. , Монтевідео) — уругвайська письменниця, перекладачка, мовознавиця, журналістка та активістка. Єдина жінка-письменниця, пов'язана з Латиноамериканським бумом — рухом, який зазвичай асоціюється з такими авторами, як Габрієль Гарсія Маркес, Маріо Варгас Льйоса та Карлос Фуентес.
Життєпис Донька нащадків італійських емігрантів, батько — робітник, мати — вчителька. Закінчила столичний університет, спочатку вивчала біологію, диплом захищала за фахом «порівняльне літературознавство». Після військового перевороту в 1972 покинула Уругвай, жила в Парижі і Берліні, нині живе в Барселоні, в 1975 отримала іспанське громадянство. В Уругваї її ім'я і твори у період 1973—1985 років були під забороною.
Творчість Книга віршів «Евое!» (1971) викликала скандал через мотиви лесбійського кохання. Для самої письменниці любовна тема — це тема політична, вона невіддільна від проблематики свободи і прав меншості. Найбільшу популярність здобув роман письменниці «Корабель дурнів» (1984). Перекладала Бодлера, Мопассана, Ліспектор та ін. Авторка монографії про Хуліо Кортасара, з яким дружила.
Особисте життя Сексуальність Крістіни Пері Россі часто описують як лесбійську чи бісексуальну, хоча сама вона уникала називати свою творчість виключно «лесбійською». У своїх творах вона часто досліджує теми гомоеротики, гендерної мінливості та порушення традиційних сексуальних норм, особливо в ранніх віршах та романах.Mirroring and The (Re) Vision of Identity in Cristina Peri Rossi's Erotic Poetry8 Cristina Peri Rossi's Gender Project Rewriting Male Subjectivity and Sexuality in Solitario de amor*Solitaire of Love
Твори
Вірші
Evohé (1971) Descripción de un naufragio (1974) Diáspora (1976, премія Пальми) Lingüística general (1979) Europa después de la lluvia (1987) Babel bárbara (1991, премія Барселони) Otra vez Eros (1994) Aquella noche (1996) Inmovilidad de los barcos (1997) Poemas de amor y desamor (1998) Las musas inquietantes (1999) Estado de exilio (2003) Mi casa es la escritura (2006) Habitación de hotel (2007) Play Station (2008, Міжнародна поетична премія Фонду Леве)
Новели
Viviendo (1963) Los museos abandonados (1968) Indicios pánicos (1970) La tarde del dinosaurio (1976) La rebelión de los niños (1980) El museo de los esfuerzos inútiles (1983) Una pasión prohibida (1986) Cosmoagonías (1988) La ciudad de Luzbel y otros relatos (1992) Desastres íntimos (1997) Por fin solos (2004)
Cuentos reunidos (2007) Habitaciones privadas (2012) Los amores equivocados (2015)
Романи
El libro de mis p rimos (1969) La nave de los loc os (1984) Solitario de amor (1988) La última noche de Dostoievski (1992) El amor es una droga dura (1999) Todo lo que no te pude decir (2017)
Есе
Fantasías eróticas (1990) Acerca de la escritura (1991) Julio Cortázar (2000) Cuando fumar era un placer (2002) Julio Cortázar y Cris (2014)
Визнання Твори письменниці перекладені англійською, французькою, німецькою мовами. У 2003 їй була присуджена Міжнародна поетична премія Рафаеля Альберті. У 2010 Кристіна Пері Россі отримала Міжнародну премію Маріо Варгаса Льйоси за неопубліковану збірку новел «Приватні володіння» (див.: ).
Примітки
Література
Cristina Peri Rossi, papeles críticos. Montevideo: Librería Linardi y Risso, 1995 Rowinsky-Geurts M. Imágen y discurso: estudio de las imágenes en la obra de Cristina Peri Rossi. Montevideo: Ediciones Trilce, 1997. Dejbord PD Cristina Peri Rossi: escritora del exilio. Buenos Aires: Galerna, 1998. Boufis Filou M. Confronting patriarchy: psychoanalytic theory in the prose of Cristina Peri Rossi. New York: P. Lang, 2008
Посилання
Офіційний сайт Вірші on line Кристіна Перрі Россі на сайті IMDB Бесіда Кармен Боульоси з Кристіною Пері Россі 2009