Ернст Вольф (; 21 липня 1886, Дрезден — 29 липня 1964, Гамбург) — німецький офіцер, віцеадмірал крігсмаріне.
Біографія 1 квітня 1906 року вступив в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. З 21 березня 1932 року — начальник морської служби Бремена, з 27 вересня 1936 року — Гамбурга. З 1 жовтня 1942 по 28 лютого 1945 року — імперський комісар Прізенгофа (Гамбург). 31 березня 1945 року звільнений у відставку.
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (3 січня 1915) 1-го класу (10 червня 1916) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (23 червня 1916) Почесний хрест ветерана війни з мечами (10 листопада 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест із зіркою (20 серпняя 1938) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (12 листопада 1940) 1-го класу з мечами (30 січня 1942)
Література
Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernst Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1499-3, S. 572–573.
Посилання
Фотографії і нагороди Вольфа.