Еді́т Леоні́дівна Утьо́сова (, Одеса — , Москва) — радянська естрадна співачка, ліричне сопрано. Солістка в оркестрі свого батька Леоніда Йосиповича Утьосова«Одесский вестник». Леонид и Эдит Утёсовы — сердца, звучавшие в унисон.

Біографія Едіт (у побуті Діта) Утьосова народилася в Одесі. Здобула домашню освіту. Вільно володіла англійською, німецькою та французькою мовами. У дитинстві, мешкаючи з батьками в Петрограді, дружила з майбутнім відомим радянським композитором Микитою Богословським, який у восьмирічному віці подарував їй на день народження скомпонований ним вальсЛиповец Ирина Великий Никитос. Издательский Дом «Собеседник» 07.04.2009 на Сайте C-cafe.ru.

З 1933 року навчалася в драматичній студії Рубена Симонова, згодом — у Ленінградському хореографічному училищі та Театральному училищі імені Б. В. Щукіна, проте освіту не закінчила, і театральну кар'єру їй зробити не вдалося.

У 1933 році на пропозицію батька вперше заспівала разом з ним на естраді. З 1936 року почала регулярно виступати з оркестром Леоніда Утьосова. Того ж року зіграла головну жіночу роль в антирасистському музичному спектаклі «Темна пляма», музику до якого написав Ісак Дунаєвський .

Сам Леонід Утьосов так описувавУтёсов Л. О. Спасибо, сердце! Воспоминания, встречи, раздумья. — М., 1976. появу Едіт у своєму оркестрі:Вона не збиралася бути естрадною артисткою. Вона вчилася грати на фортеп'яно та відвідувала Драматичну студію Р. М. Симонова. Я також хотів, щоб моя дочка стала драматичною актрисою. Особливо тому, що розумів: не треба дітям повторювати своїх батьків. Люди безжалісно судять дітей удачливих тат. Не мені говорити про артистичні достоїнства моєї дочки — зазвичай у цих питаннях батькам вірять тільки наполовину. Але я чув від інших про її музікальність, смак і відчуття міри. <…> Не раз я помічав, що варто було Едіт Утьосовій виступити без мене, з якимось іншим ансамблем, як успіх зростав. Мабуть, якщо б вона вигадала собі псевдонім — творчий шлях її був би благополучнішим. Вона прийшла до нашого оркестру в 1936 році, майже відразу після закінчення студии, і не встигла ще проявити себе як драматична актриса. А в нас вона якось одразу прийшлася, як то кажуть, до ладу й відразу стала одним з найактивніших учасників нашого колективу — не тільки актрисою та співачкою, а й моїм помічником і порадником. А часто і критиком.

Едіт Утьосова пропрацювала в оркестрі батька 17 років, попри постійну критику з боку офіційної влади та недоброзичливців за так звану сімейщину. У середині 1950-х років розпорядженням Міністерства культури СРСР звільнена з оркеструЭдит Утёсова на сайте utesow.narod.ru.

Була одружена з кінорежисером Альбертом Гендельштейном.

Наприкінці життя захопилася поетичною творчістю. Публікувала вірші в московській пресі.

Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Померла 21 січня 1982 року в Москві від лейкемії, похована поряд із чоловіком на Востряковському кладовищі (129 ділянка)Могила Э. Л. Утёсовой на Востряковском кладбище. Через півтора місяці, 9 березня, не стало і її батька.

Найвідоміші пісні

Борода (В. Кручинін — І. Приблудний) Весенняя (М. Чемберджі — Є. Долматовський) Два солдата и моряк (М. Табачников — Я. Зіскінд) Дорогие москвичи (Дорогие мои москвичи) (І. Дунаєвський — В. Масс, М. Червінський) Женихи (Н. Іллютович — Т. Яко́б) Золотой песок (Е. Леслі, Д. Берк — Е. Утьосова) К нам в Саратов (М. Фрадкін — Л. Ошанін) Колыбельная (М. Блантер — О. Коваленков) Колыбельная (Ю. Слонов — І. Брук) Ледяное сердце (В. Шаїнський — О. Ільїна) Лягушка (Ф. Лемарк — С. Болотін) Всё хорошо, прекрасная маркиза (П. Місзракі — О. Безименський) Мой герой (І. Міклашевьский — П. Ардавдін) Мой секрет (Л. Утьосов — Е. Утьосова) Молчаливый морячок (М. Воловац — В. Диховічний) Музыканты (М. Воловац — В. Тодди) Му-му (М. Воловац — А. Д'Актіль) На выставку (К. Лістов — Б. Южанін) На крылечке (Б. Мокроусов — О. Фатьянов) На этом свете (М. Воловац — А. Арго) Невеста из Торжка (М. Табачников — О. Фадєєва) Нет спасенья от любви (О. Кандат — Е. Утьосова) Ночь и день (К. Портер — Е. Утьосова) Парень кудрявый (Г. Носов — О. Чуркін) Песня о неизвестном любимом (В. Сидоров — А. Д'Актіль) Песня парашютистки (З. Левіна — Т. Спендіарова) Пожарный (Л. Дідерихс — В. Лебедєв-Кумач) Полюбила я парнишку (М. Блантер — М. Ісаковський) Посмотри, посмотри (Є. Жарковський — В. Винников) Пробуждение (М. Мінх — І. Брук) Прощальный блюз (В. Сорокін — Л. Г'юз, пер. М. Зенкевич) Расстались мы ( — Е. Утьосова) Слова на ветер я бросать не стану (М. Табачников — О. Фадєєва) Снежок (Є. Жарковський — Б. Турганов) Старушка (В. Миронов — С. Маршак) Студенческий вальс (Г. Вагнер — Е. Утьосова) Тамбурица (І. Ільїн — Т. Якоб) Телеграммы (Н. Іллютович — В. Диховічний) Тропинка (М. Блантер — М. Ісаковський) Ухажёры (В. Сорокин — О. Фатьянов) Хороший мой (А. Лепін — Ю. Благов) Черноморочка (Є. Жарковський — П. Панченко) Юнак (І. Ільїн — Т. Якоб)

Примітки

Література Завьялова И. С. Трагедия прекрасной маркизы: комментарии к письмам. — М.: Комментарий, 2010. — 176 с.