Олександра Гаврилівна Сніжко-Блоцька (8 (21) лютого 1909 — 29 грудня 1980) — радянська режисерка-мультиплікаторка українського походження. Відома численними екранізаціями авторських казок та фольклору народів світу.
Біографія Народилася 21 лютого 1909 року в Вовчанську (нині Харківська область) в сім'ї інженера-залізничника Гавриїла Миколайовича Сніжко-Блоцького. Батько рано помер і Олександра виховувалася в родині старшої сестри Лідії Гаврилівни та її чоловіка Яна Станіславовича Ольшамовських.
Незабаром Олександра і її опікуни переїхали в Рязанську губернію, в місто Шатура (нині Московська область). Там вона закінчила школу-семирічку, паралельно працюючи помічницею бібліотекаря в місцевому клубі. За словами дочки, саме тоді у неї прокинулася любов до казок, які вона збирала і екранізувала все своє життяНаши мультфильмы. Александра Снежко-Блоцкая / сост. Ирина Марголина, Наталья Лозинская. — М.: Интеррос, 2006. — С. 64. — 352 с. — ISBN 5-91105-007-2..
Навчалася в студії живопису при Архітектурно-будівельному інституті у Івана Рерберга і в Центральній студії живопису і графіки у Іллі Машкова.
У 1932 році влаштувалася в кіножурнал «Союзкінохроніка» художницею-оформлювачкою. У 1934 році вступила на студію «Межрабпомфільм» в цех мальованого фільму, брала участь у фільмах режисерів Володимира Сутєєва і Дмитра Бабіченко як художниця-мультиплікаторка. З 1936 року працювала на студії «Союзмультфільм» асистенткою і другою режисеркою в групах Івана Іванова-Вано, Михайла Цехановскій, Олександра Євмененко та інших.
Спільно з Володимиром Полковниковим поставила мультфільми «Помаранчева шийка» () і «Зачарований хлопчик» (). З 1956 року працювала самостійно.
Широку популярність Сніжко-Блоцької принесли екранізації казок і міфів народів світу, зокрема, цикл з п'яти мультфільмів за мотивами давньогрецької міфології, а також екранізації казок Пушкіна, Кіплінгаа, Гайдара, Лагерлеф. З 1961 року і до закінчення режисерської діяльності співпрацювала з композитором Віталієм Гевіксманом, який писав музику до її мультфільмів.
Померла 29 грудня 1980 року, похована на Фенінському кладовищі міста Желєзнодорожний, Московська область.
Родина В шлюб не вступала ніколи, однак була в стосунках з радянським композитором Львом Шварцем, надалі одруженим з її сестрою. Донька — Сюзанна Львівна Богданова. Брат — Микола Гаврилович Сніжко-Блоцький (1888—1941), есер, після амністії 1919 року підписав заяву про відмову від контр-революційної діяльності, в 1921 році був заарештований вночі хворим, і після 5-годинного нічного допиту Агранов змусив його підписати протокол з перекрученими показаннями. Був свідком звинувачення на процесі партії правих есерів, в ході процесу відмовився від показань даних на досудовому слідствіЯнсен Марк. Суд без суда, 1922 год. Показательный процесс социалистов-революционеров. М.: Возвращение. 1993. с. 70, 72, 99., інженер-винахідник, працював за договором у Всесоюзному радіокомітеті при РНК СРСР. Заарештовано 6 травня 1941 року, 7 липня 1941 засуджений ВК ВС СРСР до розстрілу, 16 жовтня 1941 розстріляний в Москві. Сестра — Надія Гаврилівна Сніжко-Блоцька, радянська художниця. Племінник — Олександр Львович Шварц (1945—2020), радянський і російський художник, музикант.
Фільмографія
Режисерка-постановниця 1954 — «Помаранчева шийка» () 1955 — «Зачарований хлопчик» ()
Режисерка 1937 — Хоробрий заєць () 1947 — Горбоконник 1949 — Гуси-лебеді () 1951 — Казка про мертву царівну та сім богатирів () 1952 — Снігурочка () 1957 — Верліока () 1958 — Казка про Мальчиш-Кибальчиша () 1959 — Бурштиновий замок () 1961 — Дракон — приз «Чорний лотос» на II МКФ в Делі 1962 — Чудовий сад () 1963 — Баранкін, будь людиною! () — приз та Бронзова медаль XV МКФ у Венеції 1963 — Дочка сонця () 1965 — Ріккі-тіккі-таві () 1967 — Казка про золотого півника () 1968 — Кіт, який гуляв сам по собі () Цикл «Легени та міфи Стародавньої Греції»: 1969 — Повернення з Олімпу () 1971 — Лабіринт () 1971 — Аргонавти () 1973 — Персей () 1974 — Прометей () 1990 — Лапландські казки ()
Художниця-постановниця 1937 — Негритянська казка () 1938 — Казка про доброго Умара ()
Художниця-мультиплікаторка 1934 — Клякса в Арктиці () 1935 — Квартет 1935 — Клякса-перукар () 1937 — Гучне плавання ()
Асистентка режисера 1944 — Вкрадене сонце () 1944 — Телефон 1945 — Зимова казка ()
Література Капков, С. В. Энциклопедия отечественной мультипликации. — М.: Алгоритм, 2006. — С. 595—596. — 816 с. — 3000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4. Богданова С. Л. «Очерки о жизни и творчестве Александры Гавриловны Снежко-Блоцкой», «Кинограф» № 19, 2008.В «Кинографе» опубликованы очерки о режиссёре Александре Снежко-Блоцкой. 24.06.2008
Примітки
Посилання Александра Снежко-Блоцкая — Энциклопедия отечественного кино Снежко-Блоцкая Александра Гавриловна на Аниматор.ру Снежко-Блоцкая Александра Гавриловна