Валентина Львівна Біа́нкі, у шлюбі Фабіан ( 1839, Вільно — 11 березня 1884, Кандава) — російська оперна співачка (драматичне сопрано).
Біографія Народилася 1839 року в місті Вільно (тепер Вільнюс, Литва). За походженням італійка. 1855 року закінчила Паризьку консерваторію (клас Джованні Бордоньї і Луї Ревіаля).
Дебютувала в Парижі, протягом 1855—1861 років співала у Франкфурті-на-Майні, Берліні, Шверіні та інших містах. Протягом 1862—1865 — солістка Маріїнської опери в Санкт-Петербурзі, протягом 1865—1867 років — Большого театру в Москві. У 1867—1869 роках співала в Київській опері. Була членом-виконавцем Київського відділення Російського музичного товариства. З 1870 року виступала з концертами.
Померла року в місті Кандаві.
Творчість Виконала партії: Одарка («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського); Юдита ( «Юдита» Олександра Сєрова, перше виконання); Наташа («Русалка» Олександра Даргомижського); Горислава («Руслан і Людмила» Михайла Глінки); Антоніда («Життя за царя» Михайла Глінки, перше виконання в Києві); Валетина («Гугеноти» Джакомо Меєрбера); Норма («Норма» Вінченцо Белліні); Лючія («Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті); Ізбоана («Діти степів, або Українські цигани» Антона Рубінштейна). Виступала в концертах, виконуючи переважно твори російських композиторів.
Авторка кількох романсів на тексти російських поетів.
Література ; Лисенко І. М. Словник співаків України. — Київ, 1997. — сторінка 278.