Кун-Даму (*д/н — 2370 до н. е. або 2270 роках до н. е.) — малікум (цар-жрець) Ебли в 2400—2370 роках до н. е. (за іншою хронологією панував у 2276—2270 роках до н. е.) Ім'я перекладається як «Підіймись Даму».
Життєпис Стосовно часу панування тривають дискусії. За однією версією, що прив'язана до періоду панування Са'уму, царя Марі, з яким малікуми Ебли вели війни. Відповідно до неї Кун-Даму панував після цього маріотського володаря. Згідно з цим час володарювання припадає на 2400—2370 роки до н. е. Відповідно до часу, прив'язаного до протистояння з Аккадською державою часів Саргонідів, то Кун-Даму панував в 2270-х роках до н. е. Також одні вчені відносять Уун-Даму до періоду Першого царства Марі (3000—2300 до н. е.), а інші до Другого царства (2300—2000/1950 до н. е.) Проте цьому протирічить згадка, що Еблу захопили та сплюндрували аккадські війська Саргона Давнього або Нарам-Суена близько 2250 року до н. е. Тому можливо Кун-Даму належавдо Другої династії Першого царства.
Вважається, що Кун-Даму вдало воював проти держави Марі, в якої відвоював землі, втрачені його попередником Ешар-Маліком. Згодом підкорив область з містом Халап, значно просунувшись на північ. Тут прикордонними містами стали Сам'ал і Урса'ум. На півдні просунувся до міста Катна. Встановлено торгівельні відносини змістами Бібл і Угарит. Через біблських купців відбувалася торгівля з Єгиптом, угаритських - Аласією для отримання міді.
Також відомо про культ Кун-Даму, що тривався 30 років. З огляду на це висувається теорія, що Кун-Даму панував 30 років, оскільки малікум Ебли обожнювалися.
Йому спадкував син Адуб-Даму, який панував нетривалий час — від 3 до 6 років. Трон перейшов до іншого сина або онука Іґріш-Халапа.
Джерела Cyrus Herzl Gordon; Gary Rendsburg; Nathan H. Winter (2002). Eblaitica: Essays on the Ebla Archives and Eblaite Language, Volume 4. p. 219. ISBN 9781575060606. Archi, Alfonso (2010). «Hadda of Ḫalab and his Temple in the Ebla Period». IRAQ. Cambridge University Press — On Behalf of The British Institute for the Study of Iraq (Gertrude Bell Memorial). 72: In Honour of the Seventieth Birthday of Professor David Hawkins. ISSN 0021-0889