Кеті Хурадо (; 16 січня 1924, Гвадалахара, Халіско — 5 липня 2002, Куернавака, Морелос) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення.
Життєпис Народилася 16 січня 1924 року у місті Гвадалахара, штат Халіско, в родині Луїса Хурадо Очоа, юриста і землевласника, та Вісенти Естели Гарсія де ла Гарса де Хурадо, де окрім неї були ще двоє синів — Рауль і Оскар Серхіо. Її мати в юності була співачкою і працювала на радіо. Її дядьком був композитор Белісаріо де Хесус Гарсія (1894—1952), а двоюрідним братом політик Еміліо Портес Хіль (1890—1978), Президент Мексики у 1928—1930 роках. Навчалася в релігійній школі чорниць-терезіанок у Мехіко, потім вивчилась на секретаря. 1940 року Еміліо Фернандес запросив її на одну з ролей у своїй дебютній стрічці «Острів пристрасті», та, попри те, що її хрещеним батьком був актор Педро Армендаріс, батьки заборонили їй зніматися в кіно. Того ж року вона познайомилася з актором Віктором Веласкесом (в майбутньому вітчимом акторок Лорени Веласкес і Терези Веласкес) і скоро вступила з ним у шлюб, завдяки чому позбавилася батьківської опіки та почала зніматися в мексиканських фільмах на амплуа фатальної жінки. У подружжя народились двоє дітей — син Віктор Хуго Веласкес Хурадо (загинув в автомобільній аварії 1981 року у 35-річному віці) та дочка Сандра Веласкес Хурадо. Шлюб завершився розлученням 1946 року.
1951 року її було запрошено на одну з ролей в американському фільмі «Тореадор і леді», після чого на неї звернули увагу голлівудські продюсери. 1952 року виконала роль Елен Рамірес у вестерні «Рівно опівдні» Стенлі Крамера з Гері Купером та Грейс Келлі, за яку отримала премію Золотий глобус за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі, ставши першою латиноамериканкою, яка стала лауреатом цієї премії. 1953 року знялася у фільмі «Звір» Луїса Бунюеля, за роль в якому наступного року отримала премію Арієль як найкраща акторка другого плану. 1954 року виконала одну з ролей у фільмі «Зламаний спис» Едварда Дмитрика, за яку була номінована на премію Оскар у категорії найкраща акторка другого плану, ставши першою латиноамериканкою, яка стала номінантом на цю премію. 1955 року знялася в американсько-італійському фільмі «Трапеція» за участю Тоні Кертіса, Джини Лоллобриджиди та Берта Ланкастера. Того ж року з'явилася у фільмі «Випробування» Марка Робсона в ролі матері хлопця-мексиканця, несправедливо звинуваченого у згвалтуванні білої дівчини, яка принесла їй номінацію на премію Золотий глобус у категорії найкраща акторка другого плану.
1956 року дебютувала на Бродвеї у постановці «Філумена Мартурано» з Рафом Валлоне.
31 грудня 1959 року Хурадо стала дружиною американського актора Ернеста Боргнайна. Після розлучення у 1963 році в акторки почалася депресія, яка призвела до спроби самогубства. 1968 року вона назавжди переїхала до Мексики, хоча й продовжувала зніматися в Голлівуді.
1973 року за роль у мексиканському фільмі «Віра, надія і милосердя» Хорхе Фонса отримала премію Арієль як найкраща акторка. 1992 року отримала премію Золота бутса. Зіграла у двох мексиканських теленовелах — «За мостом» (1993—1994) та «Мені не жити без тебе» (1996). 1997 року отримала почесну премію Золотий Арієль за кар'єрні досягнення. 1998 року з'явилася у вестерні «Країна пагорбів і долин» Стівена Фрірза. Того ж року зіграла роль матінки Доріти у фільмі «Євангеліє див» Артуро Ріпштейна, яка принесла їй ще одну премію Арієль у категорії найкраща акторка другого плану. Її останньою роллю стала Еперанса Малагон у фільмі «Таємниця Есперанси», який було випущено вже після смерті акторки.
Кеті Хурадо померла 5 липня 2002 року в себе вдома у місті Куернавака, штат Морелос, від ниркової недостатності та емфіземи легень в 78-річному віціhttps://elpais.com/diario/2002/07/07/espectaculos/1025992801_850215.html.
Вибрана фільмографія
Нагороди та номінації Оскар 1955 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Зламаний спис). Золотий глобус 1953 — Найкраща акторка другого плану у кінофільмі (Рівно опівдні). 1953 — Номінація на найкращий дебют акторки (Рівно опівдні). Арієль 1954 — Найкраща акторка другого плану (Звір). 1974 — Найкраща акторка (Віра, надія і милосердя). 1982 — Номінація на найкращу акторку (Спокуса). 1997 — Золотий Арієль — за кар'єрні досягнення. 1999 — Найкраща акторка другого плану (Євангеліє див). TVyNovelas Awards 1998 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки (Мені не жити без тебе).
Примітки
Посилання