Гостивіт () — останній із семи легендарних чеських князів від легендарного засновника династії Пржемисловичів Пржемисла Орача, до першого історично достовірного князя Боривоя. Імена цих князів вперше зустрічаються в «Чеській хроніці» Козьми Празького, звідки вони потрапили в більшість історичних праць аж до робіт XIX століття Франтішека Палацького «Історія чеського народу в Чехії і Моравії».
За традицією він був батьком князя Боривоя. Деякі історики вважають, що коли народилася Свята Людмила, Гостивіт (або князь Моравії Святополк I) і батько Людмили Славібор домовилися, що Людмила і Боривой повинні одружитися (що може відповідати запису за 871 рік у Фульдських анналах, де описується шлюбна церемонія з невідомою нареченою). За Далімиловою хронікою, у князя Неклана були два сини: Гостивіт і Деполт.
За однією з теорій, кількість князів відповідає зображенню на фресках на стінах ротонди в Зноймо в Моравії. Однак Анежка Мерхаутова стверджує, що на фресці зображені всі представники династії Пржемисловичів, в тому числі молодші князі МоравіїVladimír Karbusický: Báje, mýty, dějiny. Nejstarší české pověsti v kontextu evropské kultury, p.237, Praha 1995 .
Примітки
Джерела Jerzy Strzelczyk: Mity, podania i wierzenia dawnych Słowian. — Poznań : Rebis, 2007. — ISBN 978-83-7301-973-7. Barbara Krzemieńska, Anežka Merhautová, Dušan Třeštík. Moravští Přemyslovci ve znojemské rotundě. — Praha, 2000. Záviš Kalandra. České pohanství. — Praha, 1947. Vladimír Karbusický: «Báje, mýty, dějiny. Nejstarší české pověsti v kontextu evropské kultury», s. 237, Praha 1995.