Михаїл Гурамович Кавелашвілі (; 22 червня 1971, ТбілісіЗа даними енциклопедії «Російський футбол за 100 років» — народився в Болнісі, Грузинська РСР) — грузинський проросійський політик, колишній футболіст. Призначений виборчою колегією Грузії на посаду президента Грузії 29 грудня 2024 року. Не визнаний Європарламентом, США, Україною та грузинською опозицією.
Футбольна кар'єра Клубна Вихованець тбіліського «Динамо». Разом з командою тричі вигравав чемпіонат Грузії. У 1995 році перейшов в оренду до російського клубу «Спартак-Аланія». Того ж року допоміг владикавказькому клубу виграти Вищу лігу Росії. У 1995 році підписав контракт з «Манчестер Сіті». Дебютував за «городян» 6 квітня в поєдинку проти «Манчестер Юнайтед», в якому відзначився голом. Після вильоту за «Сіті» провів 24 матчі, в яких відзначився 2-ма голами в Першому дивізіоні Футбольної ліги. Проте цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати дозвіл на виступи в Футбольній лізі, тому 1997 року відправився в оренду до швейцарського «Грассгоппера». За два роки відзначився 20-ма голами в 59-ти зіграних матчах. У 1999 році уклав контракт з «Цюрихом». Три роки по тому перейшов у «Люцерн», а ще через рік опинився у «Сьйоні». Після переходу до «Аарау» у січні 2004 року, наприкінці року знову відправився в оренду до «Аланії»Михаил Кавелашвили: Золотой 95-й иногда снится , але після семи зіграних матчів повернувся до Швейцарії. У 2005 році перейшов у «Базель», тренер якого Крістіан Гросс знав Михаїла по спільній роботі у «Цюриху». Футбольну кар'єру завершив 2008 року в другій команді «Цюриха».
Збірна У футболці національної збірної Грузії дебютував 2 липня 1991 року під керівництвом Гіши Норакідзе в переможному (4:2) поєдинку проти Молдови. Єдиними (2-ма) голами за грузинську збірну відзначився 19 лютого 1998 року у переможному (3:1) товариському матчі проти Мальти. Востаннє за національну команду зіграв 8 вересня 2002 року в програному (1:4) поєдинку проти Швейцарії. З 1992 по 2002 рік провів загалом 32 матчі за збірну Грузії, в яких відзначився 8-ма голами. У складі національної команди став переможцем Міжнародного футбольного турніру на Мальті 1998 року.
Політична карʼєра У 2016 році обраний до парламенту Грузії від проросійської партії Грузинська мрія.
На посаді президента 27 листопада 2024 року висунутий кандидатом у президенти Грузії від партії Грузинська мрія. Призначений президентом Грузії 14 грудня 2024 року під час протестів у країні, на перших виборах, на яких замість громадян президента обрала призначена владою колегія виборців, що складається з депутатів і представників місцевої влади, абсолютна більшість — представники правлячої проросійської партії «Грузинська мрія». Вступив на посаду 29 грудня 2024 року.
Досягнення
«Динамо» (Тбілісі) Ліга Еровнулі Чемпіон (6): 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995 Кубок Грузії Володар (4): 1992, 1993, 1994, 1995
«Аланія» Вища ліга Росії Чемпіон (1): 1995
«Грассгоппер» Суперліга Швейцарії Чемпіон (1): 1998
«Цюрих» Кубок Швейцарії Володар (1): 2000
«Базель» Кубок Швейцарії Володар (1): 2007
Примітки
Посилання Візитна картка футболіста на офіційному сайті УЄФА
Профіль гравця на сайті soccerpunter.com Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті bdfa.com.ar Профіль гравця на сайті eu-football.info Профіль гравця на сайті fbref.com Профіль гравця на сайті legioner.kulichki.com