Рената Салецл (; 1962) — словенський філософ, соціолог і теоретик права. Старша наукова співробітниця Інституту кримінології юридичного факультету Люблянського університету, професорка Біркбекського коледжу Лондонського університету.Biographical details , School of Law, Birkbeck College, 13 February 2013, Accessed: 2013-05-24. (Archived by WebCite® at ) Вона була запрошеним професором Лондонської школи економіки, читаючи лекції на тему емоцій та права. Щороку вона читає лекції в юридичній школі Бенджаміна Н. Кардозо (Нью-Йорк) з психоаналізу та праваVisiting international faculty , Benjamin N. Cardozo School of Law, Accessed: 2013-05-24. (Archived by WebCite® at ) а також викладає курси з нейронауки та права.Course Number 7338: Neuroscience and law, 15 January to 20 May 2013 , Benjamin N. Cardozo School of Law, Accessed: 2013-05-24. (Archived by WebCite® at ) З 2012 року вона є запрошеним професором кафедри соціальних наук, медицини та медицини Лондонського королівського коледжу. Її книги перекладено п'ятнадцятьма мовами. У 2017 році вона була обрана членом Словенської академії наук.
Життя та громадянська активність У 1980-х роках Салецл стала асоційованою з інтелектуальним колом, відомим як Люблянська школа психоаналізу, який поєднував дослідження лаканського психоаналізу з філософською спадщиною німецького ідеалізму та критичної теорії. Наприкінці 1980-х вона стала активно діяти в лівій ліберальній опозиції до правлячої Словенської комуністичної партії.About the Debate Club 89 (Debatni klub 89) , quoting from Museum of Slovenian History («Muzej novejše zgodovine Slovenije»), 2008, Ljubljana. На перших демократичних виборах у Словенії у квітні 1990 року вона безуспішно балотувалася до парламенту Словенії за списком Альянсу соціалістичної молоді Словенії — Ліберальної партії.Announcing candidacy before 1990 elections Після 1990 року вона покинула партійну політику, але продовжувала брати активну участь у суспільному житті, особливо як коментатор.
Була одружена зі словенським марксистом — лаканським філософом Славой Жижеком . У них один син.
Робота Вона вивчала філософію в Університеті Любляни, закінчивши дисертацію з теорії влади Мішеля Фуко під керівництвом філософа-марксиста Божидара Дебеняка. З 1986 року вона почала працювати науковим співробітником в Інституті кримінології юридичного факультету в Любляні. У 1991 р. здобула ступінь доктора філософії на кафедрі соціології Люблянського університету під керівництвом Драго Брако Ротара. Її робота зосереджена на об'єднанні законодавства, кримінології та психоаналізу. Вона працювала над теоріями покарання та над аналізом співвідношення пізнього капіталістичного наполягання на виборі та посиленого почуття тривоги та провини у постмодерністських темах. Книга також аналізує, як питання вибору стосуються права та кримінології.
Салецл пов'язана з критичним рухом юридичних досліджень. Вона була Centennial Professor на юридичному факультеті Лондонської школи економіки (LSE), а в даний час є запрошеним професором в Центрі вивчення біології, біомедицини, біотехнологій та суспільства LSE, а також має повну професію в юридичній школі в коледжі Біркбек, Лондонський університет. Вона часто викладає як запрошений професор юридичної школи Кардозо в Нью-Йорку. Вона була науковим співробітником в Інституті перспективних досліджень, Берлін (1997/8), запрошеною професоркою в Університеті Гумбольдта в Берліні, запрошеною професоркою гуманітарних наук в Університеті Джорджа Вашингтона в Вашингтоні, округ Колумбія, і запрошеною професоркою Університету Дьюка.
Вона також пише рубрики в різних європейських газетах, зокрема Delo (Любляна) та La Vanguardia (Барселона).
Нагороди
У 2010 році їй було присвоєно звання «Словенська вчена року». У грудні того ж року вона була кандидатом на «словенську людину року» щоденної газети «Дело» . У 2011 році вона була визнана найуспішнішою жінкою у Словенії та отримала титул ONA 365 від жіночого журналу Ona.
Вибрана бібліографія
Англійською
Словенською
Іспанською
Українською Успіх у невдачі: як гіперкапіталізм спирається на відчуття неповноцінності // Спільне, 30.10.2024
Примітки
Посилання Інтерв'ю з фото (2010) (словен.) Анімаційне відео RSA на вибір.