Галина Денисівна Зоря́ (14 вересня 1915, Єнакієве — 15 січня 2002, Київ) — українська художниця, майстриня натюрморту і педагог; член Спілки художників України з 1946 року. Дружина художника Петра, мати художниць Оксани та Ольги Слєтів, бабуся художниці Наталії Кохаль.

Біографія Народилася року у місті Єнакієвому (нині Донецька область, Україна). Навчалась у Київському художньому інституті у 1932—1933, 1935—1938 та 1945—1946 роках (викладачі Михайло Бойчук, Софія Налепинська-Бойчук, Василь Седляр, Павло Володикін, Олексій Шовкуненко, Костянтин Єлева). Дипломна робота — картина «Зустріч переможців на Софійській площі в Києві» (керівник Олексій Шовкуненко).

Впродовж 1945—1952 років викладала у Республіканській художній середній школі імені Тараса Шевченка у Києві. Серед учнів: Олександр Туранський, Олег Животков, Володимир Журавель, Галина Неледва, Віктор Рижих. У червні 1956 року разом з чоловіком вирушає в рейс навколо Європи (Туреччина, Болгарія, Греція, Італія, Франція, Нідерланди, Швеція). За враженнями подорожі створила низку серій етюдів.

Мешкала у Києві в будинку на вулиці Червоноармійській № 12, квартира № 2, та у будинку на вулиці Академіка Філатова № 10 а, квартира 2. Померла в Києві 15 січня 2002 року.

Творчість Працювала в галузі станкового живопису, створювала натюрморти, жанрові картини. Серед робіт:

«Будівництво домни № 3. Єнакієве» (1947); «Сталевар» (1948, Миколаївський художній музей); «Зустріч переможців на площі Софії в Києві» (варіант дипломної роботи, 1949, Національний музей історії України), «Троянда і флокси» (1950); «Юність» (1951); «Квіти» (1951, Національний художній музей України; 1964); «Весняні квіти» (1955, Національний художній музей України); «Осінні квіти» (1957); «Маки» (1957; 1958; 1975); «Портрет бригадира комсомольської бригади Н. Костриці» (1959); «Натюрморт. Сувеніри» (1960); «Квітнучі каштани» (1961); «Решетилівські вишивальниці» (1962); «Бузок» (1965); «Каштани» (1967); «Хліб-сіль» (1967); «Травневий день» (1968); «Чорнобривці» (1969); «Білі троянди» (1972); «Осіння пора» (1972); «Серпень. Вишні та гриби» (1973); «Квіти» (1974); «Вересень» (1975); «Червоні квіти» (1976); «У лісі» (1985); «Україна» (1985); «Кримські квіти» (1988); «Історичні цінності» (1988); «Калина» (1989); «Природа» (1989); «Крим» (1989; 1992); «Дари землі» (1994); етюди (1956—1960) «Неаполь»; «Везувій»; «Береги Португалії»; «Капрі»; «Старий Стамбул». </div> Брала участь у всеукраїнських виставках з 1947 року, всесоюзних з 1951 року. 1955 року її роботи експонувалися в Польщі. Персональна виставка відбулася у Києві у 1960 році.

Крім вище згаданих музеїв роботи художниці зберігаються у Сумському, Дніпровському, Луганському художніх музеях, музеях Росії, Біолорусі, приватних збірках в країнах Європи, Азії та США.

Примітки

Література Зоря Галина Денисівна // ; Зоря Галина Денисівна // ; Зоря, Галина Денисовна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 345.