«Злочин і кара» () — радянський короткометражний чорно-білий фільм, знятий в 1940 році режисером Павлом Коломойцевим за комедією Михайла Зощенка. Незабаром після виходу картина була заборонена до показу. Стрічка пролежала на полиці близько п'ятдесяти років і була повернута на екран в 1989 році.
Сюжет Рано вранці в квартирі завідувача кооперативу Горбушкіна (Ігор Ільїнський) з'являється спекулянт, який вручає господареві велику пачку грошей за реалізацію винесеної напередодні зі складу партії цукру. Пізніше, під час сніданку, Горбушкін дізнається з газети, що в СРСР починається кампанія боротьби з розтратниками і розкрадачами; зловмисникам загрожує суворе покарання — «аж до вищої міри». У той момент, коли він з дружиною Нюшею (Марія Миронова) обговорює новий «кодекс», у кімнату входить міліціонер. Він вручає завідувачу кооперативу повідомлення і просить його пройти до слідчого (Марк Бернес). Від хвилювання Горбушкін не може прочитати текст документа; він не знає, що його викликали не як обвинуваченого, а як свідка в чужій справі. Дружина Горбушкіна, припускаючи, що чоловік уже не повернеться і побоюючись конфіскації майна, разом з братом Георгієм (Володимир Лепко) організовує розпродаж усіх меблів, господарського начиння, картин і самої квартири. Попутно Жора намагається влаштувати особисте життя сестри й видати її заміж за сусіда. Горбушкін, повернувшись додому з прокуратури, виявляє порожнє приміщення й сусіда, одягненого в його костюм. Вражений господар квартири вигукує: «Це чого в моїй камері відбувається?!».
У головних ролях
Ігор Ільїнський — Горбушкін Марія Миронова — Горбушкіна Нюша Володимир Лепко — Жора, її брат Федір Курихін — сусід Марк Бернес — слідчий Георгій Тусузов — покупець Петро Галаджев — ''свідок
Знімальна група
Сценарій — Михайло Зощенко, Іван Попов Режисер — Павло Коломойцев Художник — Петро Галаджев Оператор — Євген Шапіро Композитор — Борис Ушаков Звукооператор — Н. Рогов Асистенти: Режисера — П. Пивоваров: Оператора — В. Валдайцев Директор картини — Г. Райгородський
Посилання