Ганна Никифорівна Моро́зова ( 9 грудня 1910, Горлівка — 6 травня 1992, Київ) — українська скульпторка; членкиня Спілки художників України з 1940 року.
Життєпис Народилася року в місті Горлівці (тепер Донецька область, Україна). 1938 року закінчила Київський художній інститут (викладачі Бернард Кратко, Макс Гельман).
Жила в Києві, в будинку на вулиці Смирнова-Ласточкіна № 20, квартира 8. Померла в Києві 6 травня 1992 року.
Творчість Працювала в галузі станкової і монументальної скульптури у стилі соціалістичного реалізму та пластики малих форм із майоліки і органічного скла. Серед робіт: скульптура «Сім'я» (1939); «Людмила Павличенко» (1944); «Материнство» (1947); «Володимир Ленін із матір'ю» (1950), «За роззброєння» (1960, гіпс); «Олександр Пушкін» (1963); «Олександр Ульянов» (1970, оргскло); «Маруся Чурай» (1971, метал); пам'ятники
Сергію Кірову у Горлівці (1946, цемент) Костянтину Румянцеву в Горлівці (і958); Загиблим викладачам і студентам Київського політехнічного інституту у Києві (1950, відкрито у 1967 році; штучний камінь, бронза; співавтор скульптор О. Г. Суровцев, архітектор Є. П. Вересов). Брала участь у міських, всеукраїнських виставках з 1944 року.
Література
Лабінський М. Г. Морозова Ганна Никифорівна //