Сідні Джозеф Беше (; 14 травня 1897 — 14 травня 1959) — американський джазовий саксофоніст, кларнетист і композитор.
Біографія Народився в Новому Орлеані в 1897 році в креольській сім'ї. Його старший брат, Леонард Віктор Беше, був штатним стоматологом і за сумісництвом тромбоністом та керівником музичного гурту. Сідні опанував кілька музичних інструментів, але спеціалізуватися вирішив на кларнеті.
Беше грав у багатьох ансамблях Нового Орлеана, виступав у парадах з духовим оркестром Фредді Кепарда, оркестром «Олімпія» та танцювальним оркестром Джона Робішо. З 1911 по 1912 рік виступав з Банком Джонсоном в гурті the Eagle Band, а в 1913–14 — з Кінгом Олівером в оркестрі Олімпія. 1919 року грав в Синкопованому оркестрі Нью-Йорка, разом з яким здійснив гастрольну подорож до Лондону. Гурт прийняли гаряче, а Беше був особливо популярним. Перебуваючи в Лондоні, він освоїв сопрано-саксофон, його гра відрізнялась широким вібрато, подібним до того, що було поширеним серед деяких кларнетистів Нового Орлеана на той час.
У 1920-х роках Беше гастролював у країнах Європи. Двічі Беше потрапляв до в'язниці — у 1922 в Лондоні через конфлікт із повією, і в 1926 в Парижі через конфлікт і перестрілку з колегою, під час якої троє людей було поранено.
У 1932 році Беше повернувся до Нью-Йорка, де очолив гурт з Томмі Ладньє.
У 1939 році Беше і піаніст Віллі «Лев» Смітли створили гурт, з яким здійснили кілька записів, пізніше визначених як латинський джаз, виконуючи традиційні Безе, рубму і гаїтянські пісні у джазовій манері. 1941 року був запрошений для записів на студії RCA Victor, де записав версію поп-пісні «The Sheik of Araby», шляхом накладення гри на шести різних інструментах: кларнеті, сопрано-саксофоні, тенор-саксофон, фортепіано, контрабасі і барабанах. Цей запис був включений в альбом LP Bechet of New Orleans 1965 року, виданий RCA Victor як LPV-510.
У 1944, 1946 та 1953 роках Сідні виступив та записувався із чиказьким джазовим піаністом та вібрафоністом Максом Міллером — ці приватні записи є частиною архіву Міллера і ніколи не видавалися. Згадані концерти та записи описано в біографії Джона Чілтона Сідні Беше: Чарівник джазу.
У 1950 році, після сольного виступу на Паризькому джазовому ярмарку, Беше перебрався до Франції. 1951 року він одружився з Елізабет Ціглер в Антібі.
У 1953 році Сідні підписав контракт із лейблом Disques Vogue, який тривав до кінця його життя. Він записав багато відомих мелодій, зокрема «Les Oignons», «Promenade aux Champs-Elysees» та міжнародний хіт «Petit Fleur», а також створив музику до балету в стилі пізнього романтизму під назвою La Nuit est une sorcière («Ніч — відьма»).
Беше помер у Гарші, поблизу Парижа, від раку легенів 14 травня 1959 року у свій 62-й день народження. Похований на місцевому кладовищі.
|sign=Дюк Еллінгтон Епітафія на могилі Беше}}
Беше створив саундтреки та зіграв джазового музиканта в багатьох фільмах, зокрема Série Noire (1955), L'inspecteur connaît la musique (1956) і Ah, quelle équipe! (1957)
Нагороди
Зал слави журналу DownBeat, 1968 р.
Дискографія
Сингли
«Texas Moaner Blues», with Louis Armstrong, 1924 «Cake Walkin' Babies from Home», with Red Onion Jazz Babies, 1925 «Got the Bench, Got the Park (But I Haven't Got You)», 1930 «Blues in Thirds», 1940 «Dear Old Southland», 1940 «Egyptian Fantasy», 1941 «Muskrat Ramble», 1944 «Blue Horizon», 1944 «Petite Fleur», 1959
Джерела
Література
American Peoples Encyclopedia Yearbook (1953). p. 542. Bechet, Sidney (1960). Treat It Gentle. Twayne. Reprint, Da Capo, 1978. Hoefer, George (1946). Article in Metronome Magazine, December 1946.
Посилання
Сідні Беше в архіві Red Hot Jazz Профіль із зображеннями Записи Сідні Беше на дискографії американських історичних записів.