Нижня Асуанська ГЕС або Стара Асуанська ГЕС — гравітаційна мурована контрфорсна гребля на річці Ніл в Асуані, Єгипет. Греблю збудовано на колишньому першому порозі Нілу. Вона розташована приблизно за 1005 км вгору за течією річки та за 690 км (пряма відстань) на південний схід від Каїра. Побудована у 1899—1902 роках. Після завершення будівництва була найбільшою мурованою греблею у світі. Її спорудили для збереження паводкових вод та збільшення витрати річки під час сухого сезону. Також вона сприяла розвитку зрошенняPower from the Assuan Dam to Be Used to Increase Still Further the Cotton Crop in Egypt , The New York Times, July 27, 1913 та зростанню населення у нижній течії Нілу.
Початкова висота споруди не забезпечувала достатнього об’єму води для планового розвитку, тому греблю підвищували двічі: у 1907—1912 та знову у 1929—1933 роках. Однак і після цього вона не повністю відповідала потребам зрошення. У 1946 році рівень води наблизився до граничного. Це зумовило проєктування та подальше будівництво Верхньої Асуанської греблі за 6 км вище за течією.
Передумови
Перша зафіксована спроба спорудити дамбу поблизу Асуана датується XI століттям, коли арабський математик та інженер Ібн аль-Хайсам (відомий у Європі як Альгазен) отримав доручення регулювати повені Нілу. Після дослідження місцевості він дійшов висновку про непрактичність проєкту.
Будівництво
Після англо-єгипетської війни 1882 року, що завершилася окупацією Єгипту, британська адміністрація розпочала будівництво греблі у 1898 році. Відкриття відбулося 10 грудня 1902 року за участю герцога Коннаутського. Проєкт розробив сер Вільям Вілкок, до роботи були залучені сер Бенджамін Бейкер та сер Джон Еїрд; компанія John Aird & Co. виступила генеральним підрядникомEgypt bond .
Гребля зведена з бутової кладки та облицьована червоним тесаним гранітом. Конструкція містила численні шлюзи для пропуску паводкових вод та навігаційний шлюз на західному березі, що дозволяв судноплавство до другого порогу НілуV. Novokshshenov, Laboratory studies of the stone masonry in the Old Aswan Dam, Materials and Structures, 1993.
Збільшення висоти Початкові обмеження були накладені на висоту греблі через збереження храму Філи. Було визнано, що початкове будівництво було недостатнім для потреб розвитку, і висота греблі було збільшено у дві фази, 5 м у 1907—1912 роках та 9 м у 1929—1933. Додано виробництво електроенергії. Першим етапом керував сер Бенджамін Бейкер, але більшу частину детальної роботи здійснив Мердок Макдональд.Grace's Guide (1952) Murdoch MacDonald obituary . Accessed: 4 January 2014.
З остаточним підвищенням висоти (спроєктованим та контрольованим фірмою ), гребля має довжину 1950 м з рівнем пасма 36 м над початковим руслом. Вона забезпечує основний маршрут руху між містом та аеропортом. З будівництвом Верхньої греблі вище за течією втрачена здатність Нижньої греблі пропускати відклади повені, як і зручність, яку забезпечували шлюзи. Попередній рівень водосховища Нижньої греблі також був знижений, і тепер він забезпечує контроль за хвостовими водами Верхньої греблі.
ГЕС
Нижня Асуанська ГЕС має дві гідроелектростанції — Асуан I (1960) та Асуан II (1985—1986). Асуан I оснащена сімома гідроагрегатами по 40 МВт з турбінами Каплана (загальна потужність 280 МВт). Асуан II має чотири агрегати по 67,5 МВт із сумарною встановленою потужністю 270 МВт.
Примітки